Архів
П’ятниця,
17 лютого 2017 року

№ 13 (19458)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Зростають витрати на оборону

БЕЛЬГІЯ. У Брюсселі відбувся дводенний саміт НАТО.

Докладніше...
Руйнувати — не будувати

ЧОРНОГОРІЯ. Парламент позбавив депутатського імунітету лідерів проросійської опозиції.

Докладніше...
Дипломатичні міжнародні ігри

РОСІЯ. У Кремлі прокоментували заяву Дональда Трампа про повернення Криму Україні як умову скасування санкцій щодо РФ.

Докладніше...
Прислухалися до народу

РУМУНІЯ. Парламент проголосував за проведення антикорупційного референдуму.

Докладніше...
Вісім років домовлялися

КАНАДА. Європарламент схвалив угоду про вільну торгівлю між ЄС і Країною Кленового Листя.

Докладніше...
Суперечливий закон

ІЗРАЇЛЬ. Парламент узаконив поселення на палестинських землях.

Докладніше...
Вже просять на вихід

НІМЕЧЧИНА. В уряді Ангели Меркель розробляють план для пришвидшення депортації мігрантів.

Докладніше...
Острови розбрату

ЯПОНІЯ заявила протест на рішення РФ щодо п’яти спірних островів.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Духовні скарби

Стоголосий ювіляр

Своє шістдесятиріччя відзначає Черкаський академічний заслужений народний хор

Володимир ЖУРАВЕЛЬ.

ІСТОРІЯ народження цього колективу пов’язана з утворенням 1954-го Черкаської області. По тому у краї розпочалося «культурне будівництво», у рамках якого вже наступного року було відкрито обласну філармонію.

З початком роботи цього закладу постало нагальне питання про створення у її складі професійних мистецьких колективів. Міркування з цього приводу були різні. Кажуть, дехто з тодішніх призначених із Києва компартійних начальників наполягав, аби молода область одразу заявила про себе обов’язково на всесоюзному рівні професійним симфонічним оркестром. Інші відстоювали думку, що в регіоні з багатими традиціями народного мистецтва варто мати колектив, який за своїм жанровим і тематичним спрямуванням був би ближчим і доступнішим для широких верств населення, насамперед для селян, які до початку 1950-х років складали 82 проценти населення краю. Врахувавши думку в тому числі й місцевої інтелігенції, зійшлись на варіанті створення хору з музичною групою і хореографічною трупою загальним складом 60 осіб. Не викликало це заперечень і з боку республіканського керівництва. За усталеною в ті часи традицією рішення затвердили спільною постановою бюро обкому партії і облвиконкому. Датовано її 15 лютим 1957 року.

До 15 березня оголосили конкурсний відбір. До участі в ньому допускали юнаків і дівчат віком від 17 до 22 років з різних міст і районів Черкащини. «Вимоги до учасників прослуховування були досить суворими, — згадували члени першого складу хору. — Окрім вокальних даних, які перевірялися в першу чергу, кожен повинен був мати відповідні зовнішні дані — риси обличчя, зріст, статуру, які б уособлювали найхарактерніші особливості черкащан. При цьому перевага віддавалася дівчатам з довгими косами, а хлопці мали бути зростом не менш як 175 сантиметрів і з хвацькими чупринами».

Першим художнім керівником уславленого згодом колективу став Микола Кущ — випускник Київської консерваторії й надзвичайно талановитий хоровий диригент і педагог. Уже в травні хор вперше вийшов на сцену. Створений на батьківщині Тараса Шевченка, Семена Гулака-Артемовського, Кирила Стеценка, Порфирія Демуцького, колектив увібрав у себе мелодику, дух і слово національного пісенного мистецтва й підняв його на найвищі вершини. Виступи в столиці, у найвіддаленіших містах та селах України, в усіх республіках колишнього Союзу, в Болгарії та Польщі завжди демонстрували неповторний рівень артистично-виконавської майстерності, діставали захоплені відгуки глядачів, преси, радіо, телебачення. У вересні 1957 року колективу було присвоєно звання Черкаського державного українського народного хору, а у 1969-му — почесне звання «Заслужений».

У різні роки творчої діяльності його керівниками та головними диригентами були знакові в історії вітчизняної культури постаті — Андрій Хмара, Володимир Конощенко, Анатолій Пашкевич, Євген Кухарець, Петро Савчук, Олександр Стадник, Анатолій Авдієвський. Нині колектив очолює заслужений діяч мистецтв України Леонід Трофименко. Що стосується сузір’я солістів, чий талант розквітнув у Черкаському народному, то лишень перелік таких імен — Ольга Павловська, Євгенія Крикун і Раїса Кириченко — змушує тріпотіти серця шанувальників української пісні. А підтвердженням великої народної любові до цього колективу й широкого визнання стало присудження йому в 1981 році Державної премії України імені Т.Г.Шевченка.

За роки існування хору його репертуар поповнився сотнями прекрасних ліричних, обрядових, побутових народних пісень, а також доробком сучасних українських композиторів. Але найупізнаванішим колектив став завдяки виконанню творів, що на віки увійшли до золотого пісенного фонду України — «Ой у вишневому садочку», «Цвіте терен», «Ой чий то кінь стоїть», пісні-реквієму Анатолія Пашкевича й Миколи Негоди «Степом, степом…». Нинішній ювілей Черкаський народний відзначає насиченим гастрольним графіком, заплановано також великий концерт у столичному палаці «Україна». Буде свято української пісні.

На архівному фото: учасники хору, серед яких (зліва направо) — Ольга Павловська, Євгенія Крикун, Раїса Кириченко...

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Аврал на ринку електроенергії
Читати
Вкладникам «ПтБ» повернуть кревні
Читати
Під гарячу руку?
Читати
Навчальні програми — на суд громадськості
Читати
У чергу за міжнародними правами
Читати
Експорт обігнав імпорт
Читати
Аграрії заробили найбільше?
Читати
Запобігаємо дефіциту добрив
Читати
Почали платити за рахунками
Читати
ЄС зацікавився нашими студентами               
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове