|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО. |
Версія для друку До списку статтей
Скучно i нудно Роман КРИКУН. м. Сокаль Львівської області. — Як скучно і нудно ми все ж таки живемо! Пропав дух завзятості, дух авантюризму! Ні, терпіти зухвальство нашої сусідки Любки я не буду! Попатраю її клятих курей у борщ! Розгребли геть чисто всі наші грядки! — роздратовано каже чоловікові Петру дружина Катерина, яка зранку встала не з тієї ноги. — Так і наші сокотухи до неї ходити у гості полюбляють... — каже їй чоловік. — Мовчи: наші розумніші і не гребуться де попало... Ей, зроби краще музику тихіше! — не вгамовується жінка. — Наскільки тихіше? — мирно запитує чоловік. — Та хоч зовсім вимкни! — Бурхають нерви у дружини: — Розсівся, ледацюго, та ще, бачте, сусідку капосну захищає. Чорти б тебе з нею взяли. А ти розсаду полив, що оце зі мною розпатякуєш? — Так. — І яблуні пообрізував? — Ага. — Усі-усі, про які я казала? — Угу. — Чого угукаєш? Чи мову людську відняло? Гній? — Розкидав, розкидав... — Сусідку заразою назвав? На городі вона. — Ні-і... — Ну й мужик у хаті — ворогові не побажаєш! Усе самій доводиться робити! Ну, Любко, заразо сусідська, я йду по твою душу! Щоб і тобі зранку не скучалося та не нудьгувалось... Версія для друку До списку статтей |