Архів
П’ятниця,
17 березня 2017 року

№ 21 (19466)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Начебто небувальщина

Пореформлений Махно

Вероніка КАНТО.

м. Євпаторія. Крим.

…Реформи пішли широким фронтом і в усіх напрямах. Не обминули вони і освітні заклади. От мій синок Костик, наприклад, пішов до школи з шести років.

Перші роки навчання ми з чоловіком ще якось допомагали синові. Самі ж колись ходили до школи і навчалися начебто непогано, то знання якісь залишилися. Але то часи минулі.

Нам раніше втокмачували, що люди походять від мавпи, а мого Костю переконують, що мати його — земна мавпа, а батько — небесний прибулець. Я-то, може, і не проти цієї версії, але ж чоловік на таку точку зору не погоджується. Ми навіть посварилися з ним. Три дні не розмовляли. Потім ніби перемололося, примирення прийшло саме.

А тим часом прийшов з області наказ ввести у школі факультатив із релігієзнавства. І на цьому факультативі Костю переконують, що людину створив Бог. Костя від такої широкої інформації тепер не знає, від кого походить. Мені іноді здається, що він узагалі сумнівається, чи ми його біологічні батьки, бо називає нас із чоловіком тепер просто предками. Ніби ми вихідці із якоїсь динозаврячої ери.

...Правопис чи не щомісяця також змінюється. Раніше українська абетка мала тридцять дві літери, нині їх тридцять три. І гава уже тепер не гава, а ґава. Неначе вона від того каркати перестала і заспівала, як соловейко.

А в історії сам дідько ногу зломить: нізащо не розберешся, де «свої», а де «чужі». Я все життя була твердо переконана, що «червоні» — це свої, а «білі» — вороги. Тепер уже й не второпаю: хто ж свої — чи білі, чи зелені, чи сині, чи червоні, чи голубі? В одному підручнику історії написано, що «свої» — це махновці, в іншому — петлюрівці... Шкільні історики й ті між собою пересварилися, а Костя ніяк не второпає, коли Махна, коли Петлюру, коли Бандеру славити. Пам’ятник Леніну — Марксу то поставили, то зняли, то відновили, то скинули. Реформа!

Фізики так само нізащо не домовляться, скільки станів речовини існує. Хіміки повідкривали якісь нові невидимі елементи. Селекціонери повиводили нові сорти флори. Щороку доводиться нове насіння для посіву купувати, бо виведені сорти потомства не дають. Зате з космічною швидкістю розмножуються різні тваринні мутанти. І спробуй вгадати, до класу яких створінь вони відносяться: чи то собаки, чи то кенгуру.

А математика! Здавалося б, що може змінитися у математиці? Двічі по два — чотири, а тричі по три — дев’ять. Виявляється, не зовсім і не завжди. Двічі по два буде стільки, скільки кому потрібно, бо існують якісь софізми. А ти спробуй відгадати, скільки кому потрібно?

На уроках музики викладач навчає усіх брати найвищі ноти. І тепер мій Костя як заспіває голосом Вітаса, то дворовий пес Туман так виє, що мороз шкірою йде. Але ж реформа!

Раніше ніяк не могла второпати естетичної цінності «Чорного квадрата» Малевича, а тепер узагалі загубилась у сучасному образотворчому мистецтві. Переглянула оце недавно малюнки Кості, і очі на лоба ледь не повилазили...

Ви бачили, що малюють ваші діти? Ні? То обов’язково подивіться! Тільки не проти ночі, заради Бога, бо до ранку очей не склепите.

Проте мій чоловік більший оптиміст, аніж я.

— Не переживай, — усміхаючись, каже, — на кожну реформу в нашому житті буде ще не одна рех...форма. Тут аби здоров’я хоч якось уберегти. Та голову! Щоб, бува, глузду не втратити. Передчасно.

Версія для друку          До списку статтей

Мал. А. Василенка.

— Вовче, що сталося? Ледве ноги тягнеш.

— Та хімічну атаку видихую: вночі вівчарню із занедбаним складом хімдобрив переплутав...

 Мал. В. Чмирьова.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове