• Проблема

Десна змінює русло

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

Розмиваючи береги поблизу населених пунктів, річка поступово відрізає одну з головних транспортних артерій, що з’єднує її Правобережжя із Задесенням, — автомобільний міст між селами Мале та Велике Устя Сосницького району.

ТОРІШНЯ повінь забрала 12 метрів берега, в результаті чого відстань від русла Десни до автошляху «Сосниця — Шаповалівка — Борзна» скоротилася до 50 метрів. Існує цілком реальна загроза того, що річка проб’ється старицею і відріже цю дорогу, а разом із нею й задесенські села. Та найстрашніше те, що внаслідок підмивання опор може впасти міст, на спорудження якого свого часу витратили десятки мільйонів гривень.

Спеціалісти Деснянського басейнового управління водних ресурсів (БУВР) постійно контролюють 11 ділянок, на яких існує загроза зміни контурів берегів, посилаючи «нагору» депеші про небезпеку втрати інфраструктури регіону. За попередньою оцінкою, протяжність деснянських берегів, які потребують укріплення, сягає 100 кілометрів. За словами заступника начальника управління Вадима Потапенка, найзагрозливіша ситуація поблизу села Велике Устя Сосницького району. Внаслідок інтенсивного розмиву лівого берега русло річки зміщується в напрямку автомобільної дороги, прилеглої до мосту через Десну.

«До 2003 року на цій ділянці річка була спокійною, загроз не виникало, — розповідає Вадим Олександрович. — Розмивало берегову лінію поблизу села Змітнєв, також у Сосницькому районі. Там утворилася 16-метрова круча, і лишалося якихось 25 метрів до об’єктів соціальної інфраструктури та 40 метрів — до кладовища. Завдяки державному фінансуванню вдалося укріпити берег та зберегти населений пункт, хоча вода все-таки змила шість хат».

Тоді на зміцнення берега поблизу Малого Устя використали близько 9 мільйонів гривень, а на укріплення протилежного берега грошей не вистачило. Забракло їх і на роботи з берегоукріплення завдовжки 1,145 кілометра згідно з відповідним проектом інституту ДП «Водземпроект» ПАТ «Чернігівводпроект», розробленим у 2011 році.

«Шостий рік поспіль нам відмовляють у наданні державних коштів на укріплення берегів, — нарікає Вадим Потапенко. — З усього видно, що і нинішнього року ці роботи не буде профінансовано».

Тим часом вода невпинно руйнує береги. Експерти прогнозують нинішню середню весняну повінь на Чернігівщині. Проте порівняно з попередніми трьома роками води в річці значно додасться: вона підніметься на два-три метри.

Неабияк схвильована голова Великоустівської сільської ради Валентина Циганок: «Неподалік нас у прибережжі Десни було урочище Кисельове. 42 роки тому воно мало площу 9 гектарів, а нині — лише 1,5 гектара. З такими темпами через два-три роки вода повністю відріже міст, адже до дороги залишилося менше 50 метрів. Тоді до нас можна буде потрапити лише через Короп. А це гак завдовжки 130 кілометрів».

Не надто сподіваючись на державу, у Великому Усті готуються до найкритичнішої ситуації. На випадок, якщо раптом вода все-таки відріже село і тисячі людей залишаться без транспортного сполучення з районом, тут створили власну пожежну охорону. План дій сільський голова Валентина Циганок підготувала і для «водників»: запропонувала у відповідному місці прокопати канаву, яка зменшить гідравлічне навантаження на берег.

Спеціалісти зацікавилися цією пропозицією. Якщо розрахунки підтвердять доцільність такої канави, то замість 46 мільйонів гривень, потрібних для укріплення деснянського берега, знадобиться набагато менше коштів.

Починаючи з 2010 року максимальний розмив берегів Десни становив 42 метри. З року в рік він зміщується в бік мосту. Наразі необхідно рятувати його крайню опору, яка під дією течії може просісти. За словами спеціалістів, імовірні катастрофічні наслідки: обабіч мосту є низинні ділянки, тож вода переріже дорогу, зруйнує високовольтні лінії електропередачі...