П’ятниця, 17 березня 2017 року № 21 (19466)
http://silskivisti.kiev.ua/19466/print.php?n=34973

  • Сільські обрії

Вгадати добру годину

Ганна Кліковка.

Запорізька область.

На фото Юрія Зелінського: Алла Величко та механізатори ТОВ «Терра» Новомиколаївського району.

Ранки іще холодні, але такі прозорі й чисті, як це буває тільки у березні, в самій його серцевині. Головний агроном ТОВ «Терра» Алла Величко їх любить, попри те що холод пробирає. Сьогодні вона головний «диригент» на полі, куди хлопці вивели красуню — новеньку сівалку.

ЧОТИРНАДЦЯТЬ років тому, після закінчення аграрного вишу, Алла Анатоліївна прийшла у цей колектив. Каже, у них гарна команда, яку згуртував керівник господарства Микола Павелко. А до того, що виклики часу невпинно підкидають нові труднощі, хліборобам не звикати.

Головному агроному, з її особливим чуттям поля, доводиться передбачати й погоду. Головне, не проґавити, вгадати ту добру годину, яка потім увесь рік нагодує. Ось і зараз, здавалось би, можна не квапитися, бо ґрунт іще надто вологий. Утім, Алла Анатоліївна навчена досвідом: можна за неквапливості втратити дорогоцінні весняні години — прудкий весняний степовий вітер миттєво «вкраде» тоді вологу, і чекай, коли нарешті принесе він жаданий дощ! Тому невеличкий колектив сівачів із досвітку на ногах, а закінчують день, прихопивши пізню вечірню годину — при яскравому світлі фар.

Добру частку майбутнього врожаю у ТОВ «Терра» заклали восени, посіявши 800 гектарів озимої пшениці, 70 гектарів ріпаку. Із весняною сівбою планують упоратися за тиждень. «Ячмінь за день закінчимо, — розмірковує агроном.— Внесемо зерно у ґрунт на 116 гектарах. Посіємо 300 га гороху».

На новому агрегаті механізаторам працювати саме задоволення — з поля не хочеться йти. Працює на сівалці Сергій Павлович Субота, зерно підвозить Володимир Миколайович Квітка, а добрива — Микола Васильович Бабюк. Жодним словом не нагадує їм головний агроном про відповідальність. Усі розуміють, що зараз у їхніх руках — доля врожаю...

Алла Анатоліївна добре знає, що запорукою гарної врожайності є якісний посівний матеріал. Ячмінь, за її словами, мають хороший, апробованого сорту Адапт, а от насіння гороху нині поновили, взявши полтавську й харківську селекції. Щоб не отримувати передпосівний стрес від весняного галопування цін, керівники господарства взяли за правило накопичувати з минулого року й пальне, й добру частку добрив. Звісно, доводиться добре напружуватися, багато в чому економити, купувати для господарства після збору врожаю тільки необхідне, адже завжди тих витратних статей набігає вдосталь. Але добрі господарі, а в «Террі» саме такі, навчені: держава не поспішає на поміч, мусиш раду давати собі сам.

Весняні роботи — це безперервний комплекс клопотів. Велетенським «розумним» агрегатом із 30-метровим захватом тут вносять під посіви рідкі добрива — карбамідно-аміачну суміш. Вона нині, як кажуть, на вагу золота, тож бак майже на чотири тисячі літрів потрібно завантажити з віртуозною точністю, не проливаючи й краплі дорогоцінної поживи. З часом так само ощадливо працюватимуть із гербіцидами. До речі, після роботи з хімікатами механізатори «Терри» обов’язково проходять медогляд. Жартуючи, називають його «техоглядом на марші». Ось і сьогодні здаватимуть на аналіз кров, зроблять електрокардіограму, відвідають лікаря. Головний агроном, коли йдеться про людське життя й здоров’я, безкомпромісна — неухильно стежить за суворим дотриманням безпеки в поводженні з хімікатами.

Впоравшись із сівбою ранніх зернових, механізатори візьмуться за передпосівну культивацію площ під соняшник. А там почнеться добра для пізніх культур година.

На тлі оскаженілих пристрастей у хворому політикумі поле нині — єдина територія спокою, надії, роботи і мудрості в країні. Територія хліба.