Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• Поради до часу

I бадилля допоможе

Марина ОСТАПЧУК,

сімейний лікар.

Один із найперших весняних свіжих овочів — редиска. Зазвичай ми використовуємо в їжу лише корене­плід, а бадилля викидаємо. А дарма. Бо ж у ньому міститься ще більше вітамінів.

ПУЧОК редиски (а це шість-вісім коренеплодів) може забезпечити добову норму аскорбінової кислоти — вітаміну С. За вмістом клітковини, яка сприяє виведенню з організму шкідливого холестерину, її можна порівняти з помідорами, часником, буряками та білоголовою капустою. Цей овоч корисний для ясен, зубів, кісток, кровоносних судин, запобігає розвитку серцево-судинних хвороб. Редиску радять уживати людям, які мають надлишкову вагу (вона стимулює виділення шлункового соку, завдяки чому поліпшується травлення). Помічна вона і для діабетиків, адже завдяки рослинній клітковині уповільнюється засвоєння глюкози і таким чином підтримується баланс цукру. Надто корисна редиска вагітним, бо наявна у ній фолієва кислота є чудовим профілактичним засобом проти вроджених вад у дитини.

Бадилля в кілька разів корисніше за саму редиску — у ньому ті ж компоненти містяться в більшій концентрації. З нього, змішаного з петрушкою, кропом чи зеленою цибулею, виходять вітамінні салати.

У сезон епідемій рекомендують пити сік редиски. Особливо цілющий буде напій, коли змішати його з морквяним у співвідношенні 1:2. Такий коктейль сприяє відновленню тонусу слизової оболонки шлунка. У народній медицині застосовують компреси з натертої на тертці редиски при ревматизмі та болях у суглобах. Якщо мучить головний біль, то соком змащують скроні, лоб і перенісся. При закрепах слід готувати настій: столову ложку подрібненого бадилля заливають окропом. П’ють його тричі на день після їди. Із редиски готують поживну маску для шкіри: два-три плоди натирають на тертці, додають чайну ложку крохмалю та кілька крапель олії.

Однак обережно треба вживати редиску людям із такими хворобами, як виразка шлунка, гастрит і панкреатит. Подразнюючи слизову, вона зумовлює їх загострення. Аби не спровокувати рух каменів, варто обмежити вживання цього овочу при холециститі. Ціаногенні глікозиди, що містяться в коренеплодах, можуть спричинити утворення зоба.