Соняшник № 719

Наш куточок для синів і дочок

Куточок підготувала Олена КОЩЕНКО. Малював Анатолій ВАСИЛЕНКО.

• Це цікаво

Єднають береги

Мабуть, нині годі порахувати, скільки у світі налічується мостів. Ці рукотворні споруди з’єднують те, що від самого початку було розділене природою. А коли люди навчилися їх будувати?

ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, дуже давно. Першими будівельниками і користувачами мостів можна вважати первісних людей. Аби переправитися через невеликі річки, вони перекидали через них колоди дерев або вимощували каменями «брід».

Першими професіоналами із мостобудування були давні римляни. Вони сміливо замінили використовувані на той час для будівництва мостів дерева на кам’яні брили. В 127 році до нашої ери в Римі побудували перший кам’яний міст. До наших часів таких збереглося 30, створених давніми римлянами. Серед них і нині діючий міст Ангелів, який 134 року нашої ери з’єднав береги річки Тибр. Уявіть: в його основі лежить кладка, якій 1883 роки!

Після падіння Римської імперії у V столітті нашої ери будівництво мостів завмерло майже на вісім століть. Держави Європи були розрізнені й не мали тісних зв’язків між собою. Тому й нагальної потреби в розвитку доріг та мостів не було.

Усе різко змінилося в ХІІІ столітті, коли безперервні війни та розбрат між вельможами перетворили мости на важливі військові споруди. Почалося будівництво мостів-фортець із баштами та різними кам’яними прибудовами, здатними витримувати кількаденну облогу. Починаючи з ХІV століття, коли пожвавилася торгівля, мости перетворювались на базарні осередки. Біля них зводили заїжджі двори, виростали містечка.

Хоча в ті часи кількість мостів стрімко зростала, теорії мостобудування ще не існувало. Гарантією надійності будови була інтуїція архітектора-мостобудівника. Саме тому існувало таке «неписане правило» його перевірки. Під час проїзду новим мостом першої навантаженої підводи головний будівничий мав стояти під ним. Лише 1847 року після відкриття у Франції першої в світі Школи архітекторів мистецтво будівництва мостів було виділено в окрему галузь. Завдяки цьому з’явилися перші наукові розробки і математичні розрахунки, які дали змогу збільшити величину прогонів кам’яних мостів із 40 до 160 метрів. Але на цьому можливості каменю закінчувалися! Камінь поступився металу.

А коли з’явився залізобетон, то з нього почали «ліпити» та складати мости і в довжину, і в ширину. Якщо колись довжина прольоту вважалася неперевершеним досягненням, то сучасний підвішений на канатах Квебекський міст через річку Святого Лаврентія в Канаді має проліт 569 метрів.

Ось іще кілька мостів-рекордсменів.

Найдовшим пролітним мостом у світі (таким, що викладений із прольотів і по всій довжині лежить на опорах) є зведений 1969 року у США міст «Секонд Лейк Понтчартрейн Козвей». Він простягнувся через озеро Понтчартрейн у штаті Луїзіана. Його довжина — 38 кілометрів 420 метрів. Загалом має понад дев’ять тисяч бетонних паль. Цей міст настільки довгий, що з його середини не видно кінця.

Найдовшим підвісним мостом є зведений 1998-го на японських островах міст «Акасі-Кайкьо». Він з’єднує місто Кобе на острові Хонсю з містом Авадзі на острові Авадзі. Його довжина близько чотирьох кілометрів. Міст підвішений на метрових сталевих канатах і здатний витримати найшаленіші вітри та землетруси до 8,5 бала за шкалою Ріхтера.

Водночас він і найвищий у світі. Його опори сягають висоти 299 метрів (це приблизно висота десь 80-поверхового хмарочоса). При цьому кожна з опор на 70 метрів занурена у воду.

Україна — серед світових лідерів у мостобудуванні. 1953 року наші мостобудівники встановили рекорд, спорудивши перший у світі металевий суцільнозварний міст під керівництвом Євгена Патона, ім’ям якого він і називається. На сьогодні в Україні побудовано близько 4000 мостів. За загальною довжиною мостів Київ — на одному з перших місць серед європейських міст. А головне: за світовим визнанням наші мости серед найнадійніших.