Наша пошта

• Ну і ну!

Відписка з подякою

Костянтин МАТУЩАК.

м. Вінниця.

ОСТАННІМ часом пішла мода на написання історій сіл і міст України. Тож разом із головою ветеранської організації Олексієм Ісаченком я теж розповів про далеке минуле рідного села Сальниця, що в Хмільницькому районі Вінниччини. Гарні люди творили і творять його історію. Серед славних земляків і велика родина Собчуків. Семеро синів-соколів виховали батьки. Усі вони здобули вищу освіту й вийшли на широку життєву дорогу. Одного з них — Михайла — доля занесла на Харківщину, де впродовж багатьох років очолює управління газових магістралей «Харківтрансгазу». Тож, коли книжка побачила світ, я вирішив зробити сюрприз Михайлові Петровичу й відправив її поштою на адресу підприємства, де він працює. Втім, через місяць і десять днів бандероль повернулася з проштампованими марками і нахабно перекресленою адресою. Причин повернення не вказано. Щоб прояснити ситуацію, надіслав звернення на ім’я начальника Харківської дирекції ПАТ «Укрпошта». Сподівався, що там знайдуть винних і повідомлять про вжиті заходи. Аж ні! Надіслали звичайнісіньку відписку, подякувавши за користування послугами «Укрпошти», що створює передумови для успішного розвитку поштового зв’язку. Далі нагадали, що, згідно з поясненням керівника першого поштового відділення зв’язку (прізвище не називається), УМГ «Харківтрансгаз» знаходиться за адресою...

Постає питання: чому ж відразу не надіслали шановному землякові мій поштовий сюрприз, а понад місяць тримали його у закамарках? Думаю, якби у першому відділенні поштового зв’язку працювали відповідальні та сумлінні фахівці, подібних проблем не виникло б. Про це й хочеться нагадати директорові Харківської дирекції ПАТ «Укрпошта» О. В. Мурашову, авторові згаданої бюрократичної відписки.