Архів
П’ятниця,
28 квітня 2017 року

№ 33 (19478)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Процес іде за графіком

ЄВРОСОЮЗ. Посли ЄС проголосували за надання безвізового режиму для України.

Докладніше...
Двері потроху зачиняються

ТУРЕЧЧИНА. В Європарламенті закликали припинити переговори щодо членства цієї країни в ЄС.

Докладніше...
Кому помстилися?

СИРІЯ. У північній провінції Ідліб розбомбили табір біженців.

Докладніше...
Принципова позиція

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ відмовляється визнати анексію Криму.

Докладніше...
Іще одні руки, які «нічого не крали»

ФРАНЦІЯ. Європарламент запустив процедуру зняття парламентського імунітету з Марін Ле Пен.

Докладніше...
Політичний демарш

ВЕНЕСУЕЛА заявила про вихід з Організації американських держав (ОАД).

Докладніше...
Між двох вогнів

МАКЕДОНІЯ. Минуло чотири місяці після парламентських виборів, а республіка й досі без уряду.

Докладніше...
Стихію не зупиниш

КОЛУМБІЯ. В місті Мокоа уже вдруге впродовж місяця зійшов селевий потік.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Актуально

Під котком тарифів і влади

Олена БЕГМА.

У Києві відбувся звітно-виборчий з’їзд Національної спілки журналістів України.

НСЖУ — авторитетна незалежна позапартійна організація з 58-річною історією. На початок року в ній нараховувалося 18832 члени, що представляють друковані й електронні засоби масової інформації. На своєму 14-му з’їзді делегати визначились із основними завданнями спілки на найближчі п’ять років, а також обрали керівні органи.

Новим чільником організації обраний Сергій Томіленко, голова Черкаської обласної організації НСЖУ, який із травня 2012-го був першим секретарем Національної спілки журналістів України.

Найгарячішими темами у дебатах стали протидія інформаційній агресії Росії в медіапросторі України, бездіяльність влади у розслідуванні злочинів проти журналістів, «підводні камені» роздержавлення місцевої преси, а також непомірні тарифи «Укрпошти» на розповсюдження друкованих ЗМІ.

ОСТАННЄ безпосередньо стосується кожного читача. Ще б пак! Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» вже оголосило про намір із першого липня різко підвищити тарифи на приймання та доставку вітчизняних періодичних видань за передплатою. Відтак вони можуть зрости до 115%! Вже й опубліковано проект відповідного наказу Міністерства інфраструктури «Про затвердження тарифів на приймання і доставку вітчизняних періодичних видань за передплатою». При цьому поштовики ще й із прицілом на майбутнє заявили, що нинішнє здорожчання не останнє, бо навіть нові тарифи буцімто матимуть мінімальну рентабельність. Як це позначиться на «НЕ кишенькових» у влади газетах і журналах, редакційні колективи яких великою мірою виживають саме за рахунок передплати, добре відомо. Адже відданому непродажному газетному слову народу, зубожілому від урядової політики «покращання», дедалі важче «голосувати» гривнею із власного гаманця за те чи інше видання. Підвищення тарифів призведе до падіння накладів. Відповідно це спонукає до думки, що керівники «Укрпошти» — свідомо чи несвідомо — підводять вітчизняну періодику до повільного вимирання.

Журналісти розуміють економічні реалії й готові до діалогу, але їх обурює грубий і невмотивований диктат цін поштового монополіста. У своїх виступах делегати назвали безпідставними нарікання керівників «Укрпошти» на те, що передплата і доставка періодики нібито призводить цю організацію до розору. І посилаються на документи: у загальній структурі всіх доходів цього підприємства періодика сьогодні займає заледве сім відсотків. Якщо врахувати той факт, що щороку «Укрпошта» звітує про мільярдні доходи, то є настійна потреба розібратися, скільки вона отримує коштів від передплати та доставки і скільки реально витрачає на їх здійснення…

Свого часу інформаційне агентство «Главком» опублікувало цікавий документ, який стосується щомісячних зарплат керівників «Укрпошти». Так, зарплата призначеного торік Кабміном генерального директора Ігоря Смілянського становить 333 тисячі гривень на місяць. І це лише «гола» фіксована ставка. А ще ж бонуси! Водночас «ощадливий» І. Смілянський призначив трохи менші зарплати деяким своїм заступникам і директорам. Навряд чи суми окладів, що далеко перевалили за сотні тисяч гривень на місяць, додають ентузіазму в роботі рядовим працівникам «Укрпошти», які справді ледь виживають, як і увесь народ. А надто завідувачі поштових відділень та листоноші на селі, які, вимушено працюючи неповний день, мають відповідно «аж»… 600 і 700 грн на місяць. І це вже з відсотками від продажу мила і пральних порошків та ще сили-силенної інших товарів, продавати які їх змушує керівництво «Укрпошти».

Національна спілка журналістів активно включилася в боротьбу проти запровадження здирницьких поштових тарифів. У результаті переговорів журналістів із урядовцями вдалося досягти компромісу. «Укрпошта» пообіцяла запроваджувати нові тарифи поетапно. З 1 липня вони підвищаться наполовину від тих цифр, які хотіли встановити поштовики. А вже з 1 січня 2018 року — на повну котушку. Не дуже втішна новина, але наразі кожній національній газеті вдалося «відвоювати» (вважайте, заощадити для гаманців передплатників) від 32 до 85 копійок за кожний випуск газети залежно від формату видання.

ЗАХИСТ журналістів і їхня фізична безпека на сьогодні також є провідною темою в українському медіасередовищі. Попри те, що держава заявляє про свою увагу до розлідувань таких злочинів, далі слів справа не йде. Навіть ті справи, які передають у суд, там розвалюють. Існування у Кримінальному кодексі 171-ї статті, яка передбачає покарання за злочини проти журналістів, не вельми поліпшує ситуацію. Бо покарання за цією статтею — дріб’язкові.

А тим часом в Україні за роки незалежності було вбито 65 журналістів під час виконання професійного обов’язку. І не лише останніми роками на Сході України. Щороку реєструються сотні фактів насильства проти працівників ЗМІ, погроз, залякування, знищення обладнання чи особистого майна. Таких прикладів делегати у виступах називали чимало. Ось останні зухвалі злочини:

Літо 2016-го — кілька брутальних нападів та побиття членів знімальної групи телеканалу «Юг» у Бердянську (Запорізька область).

Липень 2016-го — підірваний вибухівкою в автомобілі журналіст «Української правди» Павло Шеремет. Того, хто скоїв це, досі не знайдено.

Літо-зима 2016-го — у Дніпропетровській області спалено чотири автомобілі журналістів і один потрощено сокирою. Ці працівники ЗМІ викривали місцевих владців-корупціонерів. Також ніхто не зазнав покарання…

Журналісти, позбавлені прямої адвокатської допомоги (а це звична річ у розвинених демократичних країнах), досі не мають змоги відстоювати свої права перед «системою». Тому за злочини проти них ще ніхто серйозно не покараний. Та попри все делегати з’їзду були одностайні: українські журналісти і надалі сповнені рішучості виконувати свою суспільно важливу місію.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Дорожні зміни
Читати
Допоможемо сусідам
Читати
Ось для чого спорт...
Читати
Розпалюють ворожнечу?
Читати
Зворотний ефект
Читати
В ОРДЛО поїзди не ходять
Читати
Поліпшили результати
Читати
У Кабміну — нове обличчя?
Читати
Усіх на гачок
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове