Наша пошта

• Відгук на публікацію

Будуймо державу разом

ЗА ТАКОЮ назвою 10 березня ц.р. була надрукована стаття Семена Ольхового, в якій дописувач запропонував винести на можливий усенародний референдум чотири основні, на його думку, питання: накласти довічний мораторій на продаж землі, зменшити кількість нардепів удвічі, зняти недоторканність із усіх недоторканних, визначитися щодо вступу в НАТО. Як засвідчила редакційна пошта, погляди Семена Степановича поділяють усі читачі, котрі відгукнулися листом на його публікацію.

«Я і мої друзі, сусіди, побратими повністю згодні з автором статті», — пише Микола Коломієць із Черкащини. «Референдум із такими пунктами назрів уже давно. Думаю, народ проголосував би одностайно «за», — переконаний Валерій Корсун із Кіровоградщини. Підтримують пропозиції автора також Володимир Грисюк, Іван Кузьменко із Київщини, Катерина Лучинська з Вінниччини та Валентина Ткаченко з Черкас. «Щодо недоторканності, то її треба зняти абсолютно з усіх недоторканних, уключно із Президентом, бо перед законом повинні бути рівні всі», — додає пані Валентина. «Не могла оминути увагою статтю С.Ольхового, — читаємо у листі Тамари Пасічник із Вінницької області, дружини 72-річного дідуся Миколи, якого 2014-го побили беркутівці на Майдані. — На 100 відсотків підтримую всі пункти для проведення всенародного референдуму. До згаданих питань додала б іще такі: народні депутати обов’язково повинні знати і говорити з високої трибуни українською, а не мовою агресора. Не знаєш державної мови — не лізь у депутати! Також треба припинити брати кошти в МВФ. Бо вони йдуть у кишені багатіїв, а не на розвиток держави». Василь Сніцаренко з Житомирщини одностайний із нею: «Ми вже й так набралися далі нікуди. МВФ не хоче бачити нашу країну економічно сильною. Вона йому потрібна виключно як сировинний придаток. Тож своїми черговими подачками фактично він Україну на виплат купує, бо ж ті позички не зможуть повернути ні наші діти, ні внуки, ні правнуки. Від себе додам: землю треба виділяли тільки тим, хто її обробляв, і кожному не більш як 100 гектарів. Установити можновладцям зарплату, яка б не перевищувала 20 тис. грн. Заборонити магнатам перераховувати зароблені кошти в офшорні зони, щоб ці надходження працювали на економіку рідної країни. І, зрештою, повернути в паспорт графу «національність».

«Погоджуюсь із пропозицією зменшити вдвічі кількість народних депутатів, — пише Валерій Марценюк із Хмельницького. — Їх здебільшого немає на робочих місцях, зате заробітну плату отримують своєчасно (та ще й яку!). Про добробут країни не піклуються: закрито багато заводів і фабрик, щороку збільшується кількість безробітних, знищуються тваринництво, садівництво...»

«Питання вступу під бронещит НАТО слід поставити першим, — переконаний Олексій Передерій із Запорізької області. — Коли б під українськими ногами не плутались вірнопіддані Московщини, комуністи, прогресивно-агресивні малороси, окупаційні блоки, загалом п’ята колона, то в нас і територія не була б надгризена, а головне — наш найкращий людський континент був би живий!»

Пропозиції слушні й актуальні. Тож понад усе хочеться, щоб до них дослухалися й впровадили їх ті, що сидять у владних кабінетах і вершать нині долю України.