Наша пошта

• Пам’ять

Огортає сум

ХОЧУ висловити співчуття сім’ї Бориса Ілліча Олійника. Співчуття всім нам із такою великою втратою. Дякую долі, що була особисто знайома з Борисом Іллічем. Я в його житті — піщинка, а він для мене — геній. Майже 40 років (відколи наші матері померли) його книга «Сиве сонце моє» надихає мене на велику любов до жінки, жінки-матері, жінки-вдови. Дякую Борисові Іллічу за його велике серце. За те, що постав пам’ятник Матері-Вдові. Матерям-вдовам!!! Сум огортає душу. Пішла у засвіти велика людина, побратим, поет-пісняр. Царство йому Небесне.

Галина ЗАБОЛОТНЯ.

с. Любимівка

Солонянського району

Дніпропетровської області.

Мати — це те святе, що є в кожної людини, бо вона дає нам життя. Колись мама навчила мене правильно тримати косу, орудувати серпом, щоб не порізатись, та ціпом, щоб не набити ґулі на чолі. Вона вирощувала коноплі (тоді не заборонялось), узимку ткала полотно, влітку його відбілювала. А ще її чекала бурякова площа на колгоспному полі. Звідки тільки сили бралися?! Матері минулого століття — це справжні героїні свого часу. Давно немає моєї мами. Та світла пам’ять про неї назавжди в моїй душі, в моєму серці. Скільки вона знала приказок, прислів’їв, скільки розказувала про минуле! Досі картаю себе за те, що не здогадався все те позаписувати. Це був би для мене справжній скарб. Утім, минулого не повернути. Втрата матері за всіх часів була горем для дітей і болем для душі. Саме про це йдеться у «Пісні про матір» Бориса Олійника: «На цілу планету, на всі покоління й віки».

Олександр ШЕВЧЕНКО.

м. Біла Церква

Київської області.