Наша пошта

• Народна трибуна

Торгувати землею аморально

Микола ФЕДОРУК.

с. Нова Збур’ївка

Голопристанського району

Херсонської області.

ДО ГЛИБИНИ душі обурює ситуація зі знищенням агропромислового комплексу, промисловості та країни загалом. За Конституцією носієм влади є народ, а на практиці виходить усе навпаки — державою володіє купка олігархів, котра, користуючись нашою поступливістю, пролізла у владу і творить свою чорну справу.

На початку 1990-х українська земля, яка є найкращою в світі, була державною. На ній функціонувало 12421 господарство, де працювало майже п’ять мільйонів чоловік. За тих часів Україна серед 39 європейських держав за поголів’ям ВРХ і птиці посідала друге місце, свиней — третє. Проте наступної чверті століття все пішло шкереберть. Бо до влади допалися бездушні верховоди і вчинили масштабну аферу, після якої наша держава покотилася в глибоку прірву.

Із 15 березня 1991 року українські чорноземи стали об’єктом земельної реформи. За неї Л. Кравчука та його оточення потрібно притягнути до кримінальної відповідальності, нехай би відповіли за велике зло, заподіяне народу і державі в цілому. Але ж цього ніхто не зробив і не зробить, адже ворон воронові ока не виклює. Бо руйнація України вступила в чергову фазу з новими чільниками, котрі навіть не думають зупиняти масштабну руїну, а затіяли велику аферу — продаж землі в приватні руки. Академік М. Грушевський свого часу сказав: «Власність на землю і торгівля нею — явище ненормальне і навіть аморальне. Його можна порівняти з правом власності на людину-раба». Тож, народе мій, будь обачливий, коли обираєш народних депутатів, президентів, керівників фермерських господарств, директорів підприємств. Не продавай свій голос за їхні мізерні подачки. Наше першочергове завдання: згуртуватися і довести чиновникам, що земля є народною, державною і все, що в її надрах, — теж народне.