Архів
П’ятниця,
19 травня 2017 року

№ 38 (19483)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Повітряний інцидент

ЛИТВА. У повітряному просторі країни винищувачі F-16 місії НАТО заскочили літак РФ.

Докладніше...
Нафтовидобуток заморожений

ОПЕК подовжив замороження нафтовидобутку.

Докладніше...
Звірства режиму

СИРІЯ. Міжнародна спільнота звинуватила режим Башара Асада у масових стратах в’язнів.

Докладніше...
Спалах хвороби

ЄМЕН. У столиці країни оголошено надзвичайний стан через холеру.

Докладніше...
Спалах народних протестів

ВЕНЕСУЕЛА. В охоплений протестами штат Тачира президент відрядив три тисячі військово-службовців.

Докладніше...
Таки мучить сумління

ІТАЛІЯ. Касаційний суд залишив у силі вирок капітанові круїзного судна «Costa Concordia» — 16 років в’язниці.

Докладніше...
Наступальна операція

ІРАК. Урядові збройні сили продовжують битву за Мосул.

Докладніше...
Кінофорум року

ФРАНЦІЯ. У Каннах стартував 70-й кінофестиваль.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Повертаючись до надрукованого

Украдений врожай

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Близнюківський район

Харківської області.

Журналістське розслідування під таким заголовком було опубліковане у «Сільських вістях» 2 жовтня 2012 року. Чимало часу спливло відтоді, переписано гори паперу зі скаргами в найвищі інстанції, відкривалися й закривалися кримінальні провадження, справа крутилася в судах, а десятки тонн соняшнику, ціна якому не один мільйон гривень, зібраному вночі, так і не знайдено. Його, кажуть постраждалі, як корова язиком злизала.

Що злизала корова?

ЯК РОЗПОВІДАЄ фермер із селища Близнюки Володимир Лисяк, увесь цей клопіт почавсь у березні 2010 року з того, що фермер Роман Альніков із Алісівки Близнюківського району вирішив засіяти 129,4 га орендованого поля соняшником. Оскільки не мав достатньо коштів для проведення робіт, то звернувся до доньки Володимира Івановича — підприємця Наталії Кузнецової, аби та підсобила грішми. Розрахуватися ж обіцяв або з проданого врожаю, або ж пропонував взяти в суборенду 50 гектарів землі й обробляти її самій. Н. Кузнецовій більше сподобалась остання пропозиція. Лисяк, Кузнецова та Альніков, як кажуть, ударили по руках — підписали договір про спільну діяльність. Після того як останній отримав 96 тисяч гривень, Володимир Іванович доручив доньці поратись на отих півсотні суборендованих гектарах.

Однак, коли їхній соняшник дозрів, на поле заїхали чужі комбайни й зібрали все до насінини. Володимир Лисяк стверджує, що рейдерство відбулося вночі під охороною міліціонерів. А напередодні цю землю несподівано було оголошено самовільно захопленою невідомими особами.

Вигадане самозахоплення

АЛІСІВСЬКИЙ сільський голова Сергій Постніков називає все це вигаданим самозахопленням. У селі ж, каже, знали, хто посіяв — Альніков та Лисяк. Він сам вказав першому, де ті орендовані паї. У травні 2010 року Альнікова перевіряв інспектор Держкомзему М. В. Людвінський. Після цієї позачергової перевірки в акті, складеному ним, жодного слова про самозахоплення, лише припис про порушення законодавства в частині реєстрації договорів оренди. Справді, з об’єктивних причин В. Лисяк не встиг вчасно її оформити. Тож він заплатив штраф, як того вимагає закон, і подав документи на реєстрацію до Державного земельного кадастру. Але яке ж це самозахоплення, коли орендні договори зареєстровані в алісівській сільській раді?

Згодом до Романа Альнікова за дорученням районної прокуратури завітав інший інспектор Держкомзему — В. М. Протасов. Чи то попередній акт, складений його колегою, когось не влаштовував, чи з іншої причини, хтозна. Але саме на підставі складеного паном Протасовим акта Близнюківським РВ МВС України було порушено справу за фактом захоплення землі... невідомими особами. Після цього і був украдений урожай.

Оборудка

ОТРИМАТИ відповідь на запитання, хто вкрав його врожай, Володимир Лисяк намагається сім (!) років. Якщо конфіскувала держава, то мала зробити це в судовому порядку (а суду не було!), і не потемки, коли, кажуть, робляться лише темні справи. Чималі гроші від проданого й вилученого судом урожаю мали б надійти до державної скарбниці, однак про це фермеру нічого не відомо.

Був інший суд — щодо незаконного захоплення землі. Відбувся він більш ніж через рік після події, у липні 2011-го. Фермер Роман Альніков раптом... визнав себе винним. Або залякали компаньйона, вважає Володимир Іванович, або щось пообіцяли. Можливо, що він не сплачуватиме ухвалене судом відшкодування збитків, завданих державі, — 173 822,54 грн...

Однак Лисяка цікавило головне: хто прокрутив цю оборудку, чи причетна до неї прокуратура й міліція, чиї комбайни збирали соняшник? Володимир Іванович хотів, аби відповідь на них дали компетентні органи. До речі, інспектор Протасов (той, хто склав акт про незаконне захоплення землі) вже як депутат пише звернення до прокурора, в якому ставить подібні запитання: чому не встановлені особи, які зібрали соняшник, де врожай та виручені за нього гроші? Може, чоловікові таки муляє те, що колись вчинив не по совісті.

Відкрили і закрили

ДЕСЬ через місяць після публікації в «СВ» згаданого журналістського розслідування було відкрите кримінальне провадження №12013220380002167 на підставі заяви Лисяка щодо викрадення вирощеного ним соняшнику. Здавалося, нарешті все з’ясується. Однак слідчий не розгледів у подіях складу кримінального порушення й закрив досудове розслідування.

Цікаві пояснення надавав у ті часи Роман Альніков прокурору Близнюківського району. Він стверджував, що ніякого договору з Володимиром Лисяком не підписував. А якщо хтось і покаже такий документ із його підписом, то це — підробка. Як у такому разі мало діяти слідство? Направити примірник оригіналу договору, який має на руках В. Лисяк, а заразом і розписку про отримання Альніковим грошей на експертизу. Але слідчі досі цього не зробили.

Усі сім років Володимир Іванович калатав у всі дзвони: звертався до депутатів Верховної Ради, у Генпрокуратуру при різних її очільниках, антикорупційний комітет, Харківську ОДА... Але система влаштована так, що всі його скарги спрямовували туди, на кого він скаржився, — до місцевої прокуратури. Коли з’явилося Національне антикорупційне бюро (НАБУ), написав і до нього, але отримав відписку: розгляд справи, мовляв, не в їхній компетенції. І тут сталося диво: торік Близнюківський ра­йонний суд, розглянувши скаргу В. Лисяка, зобов’язав правоохоронців поновити закрите у 2013 році слідство.

Чи переможе правда?

ТЕ, ЩО попередні слідчі не виконали слідчих дій, аби всебічно й неупереджено з’ясувати обставини кримінального провадження, було видно Володимиру Івановичу неозброєним оком. У скарзі, спрямованій до суду, він зазначає: слідчим не допитано силу-силенну людей, які допомогли б встановити істину. Зокрема правоохоронців, які ймовірно здійснювали охорону поля; тодішнього начальника Близнюківської міліції В. Г. Славгородського; інспектора Держ­комзему М. В. Людвінського; сільського голову С. М. Постнікова; підприємця і фермера Н. В. Кузнецову, яка обробляла ті 50 га землі й попереджала прокурора району, що вона власниця врожаю. А ще безпосередніх учасників збирання чужого соняшнику — комбайнерів, водіїв, приймальників. А головне — не допитали колишнього прокурора району Сергія Олександровича Сотника. Як зазначає у скарзі В. Лисяк, «це він організував незаконні перевірки використання орендованої землі Альніковим Р. О., визнання цієї землі захопленою невідомими особами, збір врожаю соняшнику». Зазначу, що п’ять років тому, даючи мені коментар, прокурор заперечував свою причетність до цієї справи. Однак що ж скаже слідство?

А воно, як прокоментувала мені слідчий поліції Яніна Станіславівна Беденко, що веде справу, «перебуває в активній стадії». Може, хоч після його завершення стане відомо, хто вкрав урожай?

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Курс на чужину
Читати
Культурна столиця потопає у смітті
Читати
Донбас — на межі екологічної катастрофи
Читати
Реформу подано
Читати
ProZorro в дії
Читати
Справа на роки
Читати
Допоможе Піднебесна
Читати
Обмеження скасовано
Читати
Квартирний магнат
Читати






Реклама:
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове