Архів
П’ятниця,
19 травня 2017 року

№ 38 (19483)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Повітряний інцидент

ЛИТВА. У повітряному просторі країни винищувачі F-16 місії НАТО заскочили літак РФ.

Докладніше...
Нафтовидобуток заморожений

ОПЕК подовжив замороження нафтовидобутку.

Докладніше...
Звірства режиму

СИРІЯ. Міжнародна спільнота звинуватила режим Башара Асада у масових стратах в’язнів.

Докладніше...
Спалах хвороби

ЄМЕН. У столиці країни оголошено надзвичайний стан через холеру.

Докладніше...
Спалах народних протестів

ВЕНЕСУЕЛА. В охоплений протестами штат Тачира президент відрядив три тисячі військово-службовців.

Докладніше...
Таки мучить сумління

ІТАЛІЯ. Касаційний суд залишив у силі вирок капітанові круїзного судна «Costa Concordia» — 16 років в’язниці.

Докладніше...
Наступальна операція

ІРАК. Урядові збройні сили продовжують битву за Мосул.

Докладніше...
Кінофорум року

ФРАНЦІЯ. У Каннах стартував 70-й кінофестиваль.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Зелена аптека «Сільських вістей»

Солодка гола

Василь РЯБЧУК,

доктор сільськогосподарських наук.

Наші далекі пращури, стародавні скіфи, успішно застосовували корінь цієї рослини для лікування. Давньогрецький природодослідник і філософ Теофраст (371-287 р. до н. е.) писав про солодку як про «скіфський корінь із околиць Азовського моря». У народі цю рослину називають вербецем, лакрицею, солодиною, солодковим коренем тощо. Росте на солончаках і приморських схилах на півдні степової частини України і в Криму. Її успішно вирощують садівники-аматори.

СОЛОДКА — багаторічна трав’яниста рослина заввишки 50-150 см з розвиненою кореневою системою. Головний корінь до 10 см завтовшки. Блідо-лілові квіти зібрані у волоті. Її корені на смак у 50 разів солодші за цукор.

Хімічний склад. У корені лакриці містяться сапонін, флавоноїди, стеарини, кумарини, смоли, аскорбінова кислота, крохмаль, дубильні речовини, а також калій, кальцій, магній, залізо, мідь, цинк, хром, алюміній, олово та інші хімічні елементи.

Лікарські форми і застосування. Для виготовлення ліків використовують корінь, який викопують напровесні або восени після в’янення листя. Задля відновлення заростей на ділянці, де проводять заготівлю, залишають не менш як 25 відсотків рослини. Повторно заготовляти сировину на цій ділянці дозволяється не раніш як через шість-вісім років. Сушать корені, попередньо здерши з них шкірку, на сонці або в сушарках за температури до 50 градусів. Строк придатності — 10 років.

Давньокитайські лікарі рекомендували додавати солодку нарівні з женьшенем до складу всіх лікарських зборів. Авіценна писав: «Солодку, її вичавлений сік, а також корінь разом із восковою маззю прикладають при нігтьоїді. Пом’якшує легеневу трубку та очищує її. Корисна вона й для горла. Помічна при пекучій сечі, виразках нирок і сечового міхура». Тибетські медики приписують рослині властивості надавати людині «квітучого вигляду», сприяти «довголіттю й активізації чуттів», повертати молодість. Її шанували також єгипетські жерці та ассирійці.

Солодка гола чинить відхаркувальний, протизапальний, спазмолітичний, сечогінний уплив, тому є обов’язковим складником грудних, шлункових і сечогінних чаїв. Дещо рідше її корінь застосовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, надто при підвищеній кислотності шлункового соку. У суміші з іншими лікарськими рослинами лакрицю використовують у лікуванні ожиріння, хронічного алкоголізму тощо.

Аденома передміхурової залози. Столову ложку коренів заливають 0,5 л кип’яченої води кімнатної температури, настоюють добу, кип’ятять три-п’ять хвилин на водяній бані, проціджують. Настій п’ють теплим по 100 мл після їди.

Астма бронхіальна. 15 г коренів заливають склянкою води, варять 10 хвилин, опісля остигання проціджують. Уживають по столовій ложці чотири рази на день.

Бронхопневмонія гостра. Подрібнені корені кип’ятять 10-12 годин у 600 мл кип’яченої води. Отриманий сироп приймають по 50 мл після їди.

Бронхіт гострий. Столову ложку подрібнених коренів заливають 400 мл кип’яченої води кімнатної температури, кип’ятять півгодини, настоюють 15 хвилин, проціджують. П’ють теплим по столовій ложці чотири-п’ять разів на день як відхаркувальний засіб.

Виразка шлунка. Три столові ложки суміші коренів солодки голої, алтеї лікарської, живокосту лікарського, трави чистотілу звичайного (у співвідношенні 2:2:2:1) варять 15 хвилин у трьох склянках окропу. Вживають по дві-три склянки на день.

Виразка шлунка і дванадцятипалої кишки. Склянкою окропу заливають ложку подрібнених коренів, проварюють 15 хвилин, настоюють до охолодження. Приймають по півсклянки тричі на день за 40-50 хвилин до їди. Біль зникає вже на п’ятий день, поліпшується апетит, знижується кислотність шлункового соку.

Відхаркувальний засіб. Столову ложку сировини заливають 200 мл окропу. Настоюють і п’ють по столовій ложці три-чотири рази на день.

Гепатит гострий. П’ять столових ложок подрібнених коренів солодки і листя шавлії (порівно) заливають 300 мл окропу, настоюють годину, проціджують, уживають після їди протягом дня. Зберігають не більш як добу.

Грудний збір. Столову ложку збору із подрібнених коренів солодки, листя подорожника, листя мати-й-мачухи (у співвідношенні 3:3:4) заливають склянкою окропу, настоюють 20 хвилин. Приймають по півсклянки двічі-тричі на день після їди при застудних захворюваннях.

Закрепи. Столову ложку суміші із насіння кропу (5 г) і кореня солодки (20 г) заварюють 200 мл окропу, довго настоюють. П’ють по 0,5 склянки за годину після їди.

Аби позбутися похмільного синдрому, рекомендовано жувати шматочки кореня лакриці.

100 г суміші взятих порівно кореня солодки голої і трави хвоща польового заливають трьома літрами окропу, кип’ятять 20 хвилин. Відвар уживають по склянці тричі на день за 10-15 хвилин до їди при хронічному алкоголізмі.

Кашель. 20 г кореня солодки, 10 г ісландського моху, 10 г плодів шипшини без насіння заливають 150 мл окропу, млоять п’ять хвилин, охолоджують, проціджують. Приймають по чашці після їди.

Чайну ложку подрібнених коренів заливають склянкою окропу, настоюють годину. Проціджений настій для схуднення п’ють по столовій ложці перед їдою.

Агротехніка вирощування. Останніми роками зарості солодки значно скоротилися. У місцях природного зростання варто проводити висаджування кореневищ, які легко приживаються і дають нові надземні пагони. Рослина не вибаглива, може розвиватися на глинистих, вологих ґрунтах і пісках. Її легко вирощувати й на присадибних ділянках. Зазвичай солодку розмножують вегетативно — відрізками кореневищ завдовжки 15-30 см із трьома-чотирма бруньками. Висаджують напровесні рядами на відстані 40 см один від одного. Пагони починають відростати з 30-го дня від часу посадки. Сіянці плодоносять на третій-четвертий рік. За сприятливих умов вирощування сировину можна заготовляти за три-чотири роки. Рослину розмножують і насінням, висіваючи його восени на глибину 1-2 см; ширина міжрядь — 30-50 см. Вирощують солодку на тій самій ділянці понад 10 років.

Протипоказання. Засоби із солодки не рекомендовано вживати людям із підвищеним тиском, хронічним запаленням печінки, жінкам, що годують груддю, і вагітним. Препарати із рослини можуть спричинити біль у серці, підвищення тиску. Не бажано їх приймати хворим із поганим зором. Перш ніж почати лікуватися коренем солодки, обов’язково порадьтеся зі своїм лікарем.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Курс на чужину
Читати
Культурна столиця потопає у смітті
Читати
Донбас — на межі екологічної катастрофи
Читати
Реформу подано
Читати
ProZorro в дії
Читати
Справа на роки
Читати
Допоможе Піднебесна
Читати
Обмеження скасовано
Читати
Квартирний магнат
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове