• Гаряча тема

Долі річки і людей — нерозривні

Зиновій Михальчук.

Тернопільська область.

Територія, передбачена для побудови каскаду із шести ГЕС на Дністрі, сягатиме майже 30 тисяч гектарів землі, назавжди полишити свої домівки будуть змушені дві з половиною тисячі людей. Проте уряд, схоже, не збирається відмовлятися від проекту — лише на обґрунтування необхідності його реалізації виділяє із держбюджету 150 мільйонів гривень. Імовірно, частина народних коштів буде використана й для створення позитивного іміджу майбутньої новобудови.

— ДО НАС звертались із пропозицією дати 400 тисяч гривень в обмін на те, що ми підтвердимо доцільність створення ГЕС, — повідомив професор Тернопільського педагогічного університету Василь Грубінко під час круглого столу, за яким науковці й громадські активісти нещодавно обговорювали екологічні та соціальні наслідки мегапроекту. — Однак разом із ректором ми відмовились од тих грошей.

Учений, який давно і ґрунтовно досліджує Дністер, звертає увагу, що рівень води з 2011 року зменшився на сім метрів. Явище дуже тривожне, а тут іще додається каскад запроектованих на річці водойм…

— Коли ми будуємо величезне водосховище, то його екосистема розвивається, дозріває, вимирає, і на її місці народжується щось нове, — підкреслює природну закономірність професор. — Водосховище об’ємом від 40 до 100 кубічних кілометрів формується від 25 до 50 років. І протягом цього часу воно загниває, спостерігається цвітіння води, погіршується її якість, триває накопичення шкідливих речовин. Наприклад, у Київському водосховищі кілька років тому загинула майже вся риба, там постійно «цвіте» вода. Подібне чекає і потенційні водосховища на Дністрі. Будь-які великі водосховища — це деградації і втрати. Воду з них не можна використовувати навіть для поливу чи інших побутово-господарських потреб.

Подібна деградація має місце не лише з великими водоймищами, констатує начальник управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА Орест Сінгалевич. За його словами, поступово вмирає річка Серет, адже надмірно зарегульована ставками, які вже майже до країв заповнені намулом. Така ж доля може спіткати і Дністер, якщо на додачу до Новодністровського водосховища там з’являться іще «шість великих ставів» для ГЕС. У результаті буде знищено багато червонокнижних видів рослин і тварин, які охороняються міжнародними конвенціями.

Сумнівною видається й економічна доцільність проекту. Як вважають учасники круглого столу, без подальшого технічного плюндрування річки можна обійтися, добудувавши чотири блоки на діючій Дністровській ГАЕС. За підрахунками, це дасть у 13 разів більше енергії, ніж заверстаний до державної Програми розвитку гідроенергетики новий каскад електростанцій.