Великий таїнник Божої благодаті

Антоніна КІЗЛОВА.

«Перенесення мощей св. Миколая». Фреска XV ст.

22 травня (9 травня за ст. ст.) — православні відзначають празник перенесення мощей святого Миколая, відомий у народі як день «Весняного (Теплого, Ярого) Миколи», на відміну від «Зимового» (19 грудня).

Великий чудотворець помер 345 р. в лікійському м. Міри (нині — м. Демре, Туреччина), багато років був єпископом. Тіло угодника надовго знайшло спокій у міському соборі. З часом храм почав приваблювати численних прочан. Однак у ХІ ст. до Міри впритул наблизилися турецькі завойовники-мусульмани. Під час боротьби за володіння місцевістю вони руйнували церкви, знищували ікони, спалювали богослужбові книги. Якось скоїли замах і на гробницю св. Миколая, хоча за життя той визволяв із біди не тільки християн.

Тоді святитель явився священикові в місті Барі (тепер — Італія) й заповів перенести туди його мощі. Коли про це дізналися місцеві християни, вони охоче спорядили корабель до Міри, щоб захистити святиню. Раку з мощами супроводжував натовп вірян, і багато хто з них зцілився. На новому місці її зустріли дуже радісно. Відбулася ця подія 1087 р. Через кілька років тут збудували кам’яний Миколаївський собор, де мощі святого замироточили. Відтоді щороку 22 травня єпископи відкривають саркофаг і вичерпують через віконце духмяне миро, щоб по краплинці роздати як благословення богомольцям.

На Русі свято на честь порятунку мощей св. Миколая Чудотворця запровадили в кінці ХІ ст. Відтоді воно дуже шановане в народі.

Колись священики цього дня служили молебні, благословляючи господарів виводити коней у поле на першу пашу. А ось у деяких місцевостях навіть склалися своєрідні звичаї. Гуцули після церковних відправ виряджали отари на полонини під гру на трембітах і спів коломийок. Бойки ж на «Ярого Миколи», прохаючи святого помолитися за здоров’я худоби, постували: не вживали молочного, а також утримувались від будь-яких розваг — танців, пісень та гри на музичних інструментах.

Від «Теплого Миколи» починають сіяти гречку та стригти овець, обстежують вулики (угодника вважають покровителем пасік). Також цього дня передбачають, яким буде врожай: «Як не вбачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу».