Добрий господар

Допомогти, а не зашкодити

Василь ДЮБА.

У БДЖОЛАХ глибоко сидить колективний інстинкт самозахисту, який спрацьовує щоразу, коли пасічник відкриває вулик, щоб провести в ньому необхідні заходи для поліпшення життєдіяльності комах. Утім, цей інстинкт можна замінити на набагато сильніший — колективного самозбереження. Достатньо запустити у вулик кілька цівок диму, як тут же рознесеться сигнал тривоги, і бджоли одна за одною стануть наповнювати свої зобики медом, який їм знадобиться для тривалого перельоту в пошуках нового житла. А з наповненим зобиком бджола вже нікому не здатна заподіяти шкоди.

Принцип дії димаря досить простий: з допомогою міхів крізь тліючі жарини проганяють струмінь повітря. Здебільшого для отримання тління у димарі використовують сухе гниле дерево — гнилушки. Можна взяти також висушений коров’ячий послід.

Обкурювання з димаря заспокоює не всіх бджіл. У гнізді постійно є так звані бджоли-воїни, готові віддати життя за збереження житла для родини. Саме вони і атакують «нападника». І саме для захисту від таких бджіл-воїнів необхідно мати в арсеналі лицьові сітки.

При проведенні огляду бджолиного гнізда необхідним інструментом для кожного пасічника є стамеска-шкребок. З допомогою цього простого пристрою бджоляр розсовує рамки у вулику.

Огляд бджолосімей слід проводити в тихі теплі сонячні дні, коли більша частина робочих бджіл зайнята на основному медозборі, а у вулику залишаються лише молоді, миролюбніші, комахи. Не варто втручатись у життєдіяльність сім’ї просто через цікавість: підходячи до вулика, бджоляр повинен чітко знати, що він буде робити.

Для проведення огляду потрібно стати збоку вулика, щоб не затуляти вічка. Перед тим як відкрити вулик, треба крізь льоток запустити трішки диму і лише потім зняти кришку. Затим — зняти полотно, яким накриті рамки, і пустити кілька клубів диму між рамками. І тільки після цього можна безпосередньо починати огляд гнізда. Якщо рамки не займають усього простору вулика і обмежені вставною дошкою, її відсувають у вільний простір, потім розсувають рамки на достатню відстань, для того щоб можна було їх витягувати, не боячись пошкодити сусідні.

Якщо вулик зайнятий рамками повністю, то для одержання вільного простору потрібно витягнути одну-дві крайні рамки і помістити їх у робочий ящик. Зазвичай на них не буває розплоду і їх відсутність навіть тривалий час аж ніяк не шкодить бджолиній сім’ї. Після завершення огляду та проведення всіх необхідних заходів рамки ставлять на місце. Під час огляду бджоляр має періодично підкурювати бджіл, пускаючи клуби диму вздовж вуличок між рамками.

Якщо необхідно витягнути стільник, то спочатку його відставляють до краю вулика. Після того як огляд сім’ї завершено, з відібраного стільника струшують бджіл і вже потім поміщають у робочий ящик. Буває, що струсити стільник неможливо, наприклад, коли він ще погано закріплений або на ньому є маточники, які необхідно зберегти, то в таких випадках бджіл змітають м’якою волосяною щіточкою.

Для огляду стільників їх постійно слід тримати у вертикальному положенні (над вуликом), інакше може витекти нектар, а якщо щільник молодий і ще погано закріплений, то загрожує обірватись і випасти з рамки, отже, замість допомоги сім’ї бджоляр завдасть їй зайвого клопоту.

Після огляду всі рамки ставлять назад у вулик на відстані 12 міліметрів одна від одної, накривають гніздо полотниною і щільно припасовують кришку.

Бджоляреві бажано вести журнал огляду пасіки, в якому для кожного вулика відведена сторінка, й записувати все, що виявлено та зроблено ним під час огляду.