Добрий господар

Галушок хочете?

ГАЛУШКИ — одна зі страв, що робить упізнаваною українську національну кухню. Втім, нині вони не такі вже й популярні. Та були часи, коли їх готували майже щодня.

На відміну від вареників галушки не мають начинки. Подавали їх зі шкварками та сметаною, а у піст — з підсмаженою цибулею. Також часто готували суп із галушками.

Один із різновидів галушок — палюшки. До тіста на палюшки ще додають варену товчену картоплю, домашній сир та яйця — виходять такі собі ліниві вареники.

Затірка — варіація приготування галушок. Підсолене пшеничне тісто розтирають із борошном до утворення маленьких кульок. Відварюють у м’ясному бульйоні або у молоці доти, доки кульки не спливуть на поверхню. Страву подають разом із рідиною, в якій вона варилася. Затірка має вигляд густого супу. Присмачують наїдок вершковим маслом, шкварками зі смаженою цибулею або «битою» олією (з льону чи конопель). Сьогодні цією стравою можна посмакувати хіба що на Полтавщині.

До речі, у Полтаві є пам’ятник Галушці. Він вважається одним із символів міста та уособленням добробуту й щедрості. Пам’ятний знак полтавській галушці — це величезна миска з сімнадцятьма бетонними галушками на постаменті, прикрашеному традиційним національним рушником. Пам’ятник відкрили 1 квітня 2006 року, і приурочили цю подію до дня народження Миколи Гоголя, який згадував у своїх творах українські галушки.

Спробуйте приготувати один із різновидів галушок — затірку.

Інгредієнти: дві склянки борошна, одне яйце, столова ложка масла, три склянки молока, чайна ложка солі.

У просіяне борошно вбити яйце, додати сіль, масло й кілька ложок води. Добре перемішати й «затерти» руками до появи окремих шматочків тіста. В іншому посуді скип’ятити молоко, розведене навпіл водою. Вкинути в нього затірку й варити кілька хвилин. Посолити й присмачити спеціями.