|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Полуничний сезон Світлана УСАТЮК. Івано-Франківська область. З УСЬОГО того, що Валентина Михайляк вирощує на присадибній ділянці, найулюбленіша її культура — полуниця. Прикарпатська господиня вважає цю ягоду дуже смачною, корисною, але й вибагливою у догляді, адже дбати про неї потрібно майже цілий рік. Зокрема, полоти, мульчувати і підживлювати грядку, поливати, вести наполегливу боротьбу зі шкідниками і хворобами. У літній період важливо захистити урожай від охочих ним поласувати птахів, слимаків, мурашок, медведки, личинок травневого жука і попелиці. Валентина Сергіївна знає, що слимаки полюбляють прохолоду і сирість. Тому зволожує дерев’яні дощечки і розкладає їх у місцях, де ягід найрясніше. Це пастка для шкідника: шукаючи порятунку від спеки, слимаки ховаються там, однак зовсім скоро потрапляють до рук моторної ґаздині. Втім, можна використовувати й целофанову плівку і навіть листя лопуха. Боротися зі слимаками допоможе і яєчна шкаралупа. — Заготовляю шкаралупу взимку, а навесні подрібнюю та вношу в ґрунт, — розповідає жінка. — Це хороший засіб захисту від слимаків і медведки. Дрібні гострі часточки пошкоджують слизову. Шкаралупа водночас і чудове добриво. Для підживлення полуниці господиня застосовує попіл, а також настій на кропиві, сухій траві, шкурках банана, цитрусових, шматочках хліба. Всі складники піддаються бродінню протягом тижня. А потім стають гарним добривом не лише для полуниці, а й для огірків, помідорів, іншої городини. Зазвичай грядка дає Валентині Сергіївні чотири-п’ять відер ягід. Цього цілком достатньо для неї і чоловіка та щоб дітей і онуків пригостити. Добре, каже жінка, що в неї ростуть сорти середньої стиглості. Інакше годі було б чекати ягід цього року. Адже весняні приморозки знищили на Прикарпатті чималі плантації цієї ніжної, теплолюбної культури. Квіточки від холоду просто почорніли. Та попри примхи погоди і всі труднощі Валентина Михайляк збирається і надалі плекати полуницю. Мріє посадити на своєму городі ремонтантний сорт «Королева Єлизавета». — «Королівські» кущі невеликі, але суціль всипані ягодами, — розповідає про побачене у когось на грядці співрозмовниця. — Врожай можна збирати аж до жовтня. Версія для друку До списку статтей | ПЕВНО, найбільше господарі дбають, окрім картоплі, про городніх «аристократів» — огірки та помідори. Аякже, це ж, так би мовити, майбутній стратегічний запас у погребі. Добре, що вибір препаратів для підживлення і захисту від головного ворога — фітофтори нині в магазинах і на базарі широкий. От у зв’язку з цим ми підкажемо, що саме купити, і порадимо дієві домашні засоби боротьби з хворобою. Головне, що вони дешеві й під рукою. Ще в одному матеріалі замовимо слово про сумирну істоту — вівцю. Мабуть, недооцінену чи призабуту сьогодні, хоча в спекотливих умовах літа останніх років вона може вийти чи не на перший план серед домашньої живності, надто в посушливих степах. А продукція вівчарства всім добре відома — молоко, сир, м’ясо, жир. Як чудово пахне гвоздика садова! Багато хто хотів би її мати в садку, але, кажуть, ця квітка дворічник, інша справа багаторічники — клопоту менше. Однак деякі з перших за невеличкого догляду квітуватимуть довше, тож варто, поки ще не пізно, посіяти маргаритки, братки, дзвіночок, наперстянку пурпурову, ту ж гвоздику турецьку і садову.
|