Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Екскурсійне бюро

Столичні походеньки

Олександр СТАХОВСЬКИЙ.

смт Коростишів

Житомирської області.

Проковтнувши цитрамон,

Тітка всунулась в вагон,

Влізла в тамбур, на підніжку,

Наче оселедець в діжку.

Покотилась електричка,

Розігріта, наче пічка,

І додому, до городу,

Масу бідного народу

Повезла, щоб завтра знову

Ті ж продукти від корови,

Із городу та із саду

Потягти до Київ-граду...

Того дня схотіла тітка,

Провіант продавши швидко,

Від турбот відволіктись

І Хрещатиком пройтись.

Від вокзалу наша дама

До «Хрещатик-стейшн» прямо

На метро умить домчала,

І «труба» її пропхала

На земну поверхню грішну,

На Хрещатик, щоб неспішно

Там відчуть, який у нації

Результат глобалізації.

Результат таки відчутний,

Бо навколо тільки й чути:

Тревел, суші, хаус, стейк,

Сервіс, фітнес, кофі-брейк...

Подивилася на герів,

Жебраків і мільйонерів,

На ефенді, на батонів,

Санів, містерів і донів,

Лабіринти з бутіками,

Танці догори ногами

(Крутяться на голові),

Ресторанчики нові...

Роздивляється, дивується,

Як народ отут тусується,

Аж назустріч — волохате,

Здоровенне, головате,

І до тітки: «Маус-Мікі я,

А ділянка ця моя,

Всі зі мною роблять фото —

Діти, іноземці, готи.

Буде пам’ять вам навіки,

Плата зовсім невелика —

Усього лиш сотень двійко,

Для Європи — це копійки!»

Обняло бурмило тітку,

Як налякану сирітку,

Вискочив фотограф вмить:

«Чі-і-із! О’кей! Тепер платіть!».

Двісті гривень заплатила

За те фото із бурмилом...

Лиш у тамбурі пошкодувала,

Щось собі підрахувала...