Добрий господар

• Гість куточка

Квітуча господа Миколи Яковчука

Олена Чернявська.

м. Верхньодніпровськ

Дніпропетровської області.

ХТОСЬ інший на невеликій, розміром шість соток, присадибній ділянці насадив би картоплі та цибулі й тішився, що буде запас на зиму. Та герой нашої оповіді не уявляє свого життя без краси — він створив у себе в дворі справжній оазис. Тут ростуть калина і бузок, глід і ожина, барвінок та лепешняк, пахучий чебрець, звіробій, а ще конвалія, мак, васильки, півонії, чорнобривці. А королеви саду троянди — півтора десятка сортів. Від незвичної мармурової троянди просто очей не можна відірвати.

До кожного дерева, яке в нього росте, до куща й навіть найменшої квіточки у Миколи Яковчука, що мешкає у Верхньодніпровську, трепетне ставлення. Певно, тому що він справжній поет і талановитий фотохудожник, котрий по-особливому сприймає світ.

Чи значить це, що перед нами — тонкий лірик, що цурається прози буднів — не годен ні лампочку в патрон вкрутити, ні стамеску від долота відрізнити? Аж ніяк! Немає в господарстві такої справи, яка б йому не підкорилася. Треба «зварити» каркас для винограду, викласти з каменю альпійську гірку, попрацювати на токарському верстаті, встановити для енергозбереження «зайве» вікно — все це і багато чого іншого Микола Яковчук робить власноруч. Не кажучи вже про те, що хатні клопоти лише на ньому.

В яку пору року хто б не завітав на його обійстя, тут завжди ідеальний лад — видно, що господар багато сил і часу віддає його підтриманню. А вже про літо годі й говорити: варто побачити, як у Миколи Івановича у дворі цвітуть чорнобривці в старому чавунчику, а неподалік гріється проти сонечка лелека — наче справжній, хоч і виготовлений умілими руками, міняться всіма відтінками від блідо-рожевого до темно-червоного кущі чайної троянди.

У нього на яблуні, крім різних сортів власне цієї культури, ростуть прищеплені груші, на сливі — алича, на одному дереві — чорна і біла шовковиці одночасно.

— Нещодавно у «Сільських вістях» вичитав про спосіб вирощування насінини в яєчній шкаралупі, то вирішив і собі спробувати з огірковим насінням, — розповідає Микола Іванович. — Бачте, ось огірок росте з крашанки, а ось висаджений звично — просто в ґрунт. Подивимося, хто кого з них пережене.

Микола Яковчук — справжній експериментатор, якому цікаво дошукуватись і втілювати в господарстві щось нове, а також запроваджувати перевірене на практиці іншими. Так, у нього ніколи нічого не пропадає: листя і траву він не спалює, а складує в спеціально відведеному місці, де вони перегнивають на органічні добрива. Подібним чином хазяїн розпоряджається і з продуктовими відходами. Тож не дивно, що сюди приходять накопати добрячих черв’яків любителі риболовлі.

Микола Іванович є давнім і відданим шанувальником нашої газети, тож охоче ділиться з читачами «Сільських вістей» одним зі своїх секретів. Для підживлення рослин він спеціально садить кропиву, а потім косить і складає у стару каструлю з водою, що стоїть надворі. Там вона два тижні кисне, потім господар підливає розчин цієї рідини, розведеної у відрі води, під усяку городину.

Ця господа привітна до гостей, а її хазяїн завжди у доброму гуморі, бо є непереборним оптимістом. Микола Яковчук дуже любить життя, і воно відповідає йому взаємністю.

На фото автора: М. І. Яковчук.