Наша пошта

• Позиція

Торгівля сільгоспугіддями неприпустима

В. ГРИГОР’ЄВ.

м. Полтава.

ПРИВАТИЗАЦІЯ землі та торгівля нею неприпустимі. Вона повинна бути власністю держави з передачею в довготермінову оренду державним і комунальним підприємствам, сільським громадам, фермерам-українцям та тим, хто проживає на землі й хоче на ній працювати.

На мій погляд, є три причини, які унеможливлюють право приватної власності на угіддя та торгівлю ними:

1. Обмеженість земельної площі як продукту природи, на створення якого не затрачена людська праця — це дар Божий кожному з нас.

2. Рівні права на володіння частиною угідь як всенародної власності — кожен громадянин має право на 2,28 гектара згідно зі статтею 121-ю Земельного кодексу України.

3. Земельна рента є продуктом суспільної праці, тому не може бути привласнена окремою особою чи колективом людей.

Можна абсолютно впевнено спрогнозувати наслідки такого продажу: впродовж 5-10 років, пройшовши через дві-три спекулятивні оборудки, земля врешті-решт опиниться у власності багатіїв, зокрема й іноземних (через підставних осіб). Україна перетвориться на аграрний придаток. Чисельність задіяних в сільському господарстві працівників скоротиться, а купити продукцію цих виробників пересічний українець не зможе, бо це йому буде не по кишені. Соціальні та політичні наслідки цього краще не коментувати.

Тому Верховна Рада повинна невідкладно ухвалити закони «Про земельну ренту», «Про заборону подальшої приватизації землі», «Про викуп землі у державну власність» (у формальних та неефективно працюючих власників земельних паїв, у тих, хто не хоче або не має змоги на ній працювати, орендарів та інших «прихватизаторів»). Якщо держава при цьому гарантуватиме прийнятні умови викупу, отримання в довготермінову оренду після продажу тепер уже державної землі та стабільний податок із розрахункової вартості продукції землероба (наприклад 10%), то охочих продати угіддя державі, за оцінками спеціалістів, буде не менш як 20-25 тисяч нинішніх власників.

І насамкінець хочу нагадати про те, що земля перебуває в державній власності: в Ізраїлі та Канаді — 91%, Англії та Уельсі вся вона належить королеві, у США — 50%, у Франції — 60, а в Україні 21% уже роздерибанили. У США кожні чотири роки сенат приймає оновлений закон «Про фермерство», де чітко означене державне регулювання аграрного ринку та підтримка фермерів, 82% яких мають земельні володіння до 200 гектарів і лише 7% — до 1000.