Сміхолики
Борис НЕЧИПОРУК.
с. Франківка
Чорнобаївського району
Черкаської області.
Одеський
дворик.
— Сьомочко,
йди їсти!
— Мамо,
дякую, я вже пообідав у Павлика.
— Ой! Це не
син, а золото!
* * *
— У тебе
завжди є гроші. Звідки, цікаво знати? Адже твій чоловік такий скупердяй...
— Коли мені
потрібні гроші, я влаштовую скандал і заявляю, що поїду до мами. Тож він дає
мені гроші на квиток...
* * *
— Чому
завжди, коли я приходжу до вас і їм суп, ваш собака так пильно дивиться на
мене?
— Він на
всіх так дивиться, коли їдять з його миски.
На
різних рівнях.
Мал. А. Василенка.
— На
жаль, пігулки в нас закінчились, але запити я вам дам...
Мал. А. Бордуніса.