Архів
П’ятниця,
11 серпня 2017 року

№ 62 (19507)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Сумні роковини

ГРУЗІЯ. Минуло дев’ять років від дня російського вторгнення до країни.

Докладніше...
На порозі громадянської війни

ВЕНЕСУЕЛА. Контрольований опозицією парламент оголосив конституційну асамблею нелегітимною.

Докладніше...
Гонорова автономія

КИТАЙ. Тайвань готовий захищатися від Китаю у разі необхідності.

Докладніше...
Ракетний удар

СИРІЯ. Армія Башара Асада завдала ракетного удару по передмістю Дамаска.

Докладніше...
Наша людина у космосі

КАНАДА. Одним із двох нових астронавтів країни став українець за походженням.

Докладніше...
Перезавантаження економіки

САУДІВСЬКА АРАВІЯ відмовляється від нафти як опори економіки.

Докладніше...
Лісові пожежі

МАКЕДОНІЯ. Уряд увів режим надзвичайного стану через масштабні лісові пожежі.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Про це говорять

Ще один «варяг» пішов...

Михайло ГУБАШ.

У СЕРЕДУ, 9 серпня, польський топ-менеджер Войцех Балчун заявив, що залишає посаду голови правління ПАТ «Українська залізниця», яку обіймав із квітня 2016 року. Того ж дня на засіданні Кабміну Прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що Балчун іде «з особистих обставин», і висловив йому подяку за роботу.

Сам екс-керівник залізниці так прокоментував рішення про відставку: «Це була найскладніша і найважливіша місія в моєму бізнесовому житті. Країна, де до цього я був лише раз. Інші корпоративна культура, правове середовище, звичаї, інша мова... Ситуація, яку я застав, була набагато складнішою, ніж можна було уявити... Але багато що і не склалось, що є природним з огляду на масштаби проблем «Укрзалізниці»... Щоденна критика також була для мене додатковою мотивацією... але незмінно ключовим елементом мого життя тут був сум за сім’єю».

Бачите, в яких важких умовах довелося жити й працювати польському менеджерові в Україні! Навряд чи зароблені ним за цей час пару мільйонів гривень можуть хоч якось його розрадити...

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян, стосунки із яким у польського «легіонера» не склалися відпочатку, так прокоментував відставку колеги: «Я щасливий, що відбулося звільнення Балчуна...» Посадовець також висловив сподівання, що процедура обрання нового керівника «Укрзалізниці» буде максимально відкритою. «Потрібно не запрошувати якихось колишніх невідомих гастролерів, а шукати фахових людей», — наголосив він.

Балчун був далеко не першим іноземним спеціалістом, яких в Україну після Революції гідності запрошували пачками і призначали на високі посади. Не тільки з країн Євросоюзу, а й з-за океану, не кажучи вже про вельми численний грузинський «десант». Не було «заробітчан» тільки з РФ (майже) — «російську квоту» вичерпали ще за Януковича.

Ну і що? Який результат діяльності «запрошенців»? Крім здійснення для них української мрії — «нацарюю сто рублів і втечу»?

Мабуть, річ таки не в громадянстві чи національності тих чи інших високопосадовців. Адже цілком зрозуміло, що в Україні є високопрофесійні фахівці, які нічим не поступаються закордонним. Але біда в тому, що практично всі вони є вихованцями або вихідцями з фінансово-промислових груп на чолі з олігархами, які реально управляють нашою державою і розгра..., вибачте, розподіляють бюджетні фінансові потоки на власну користь.

Тому вдалися до своєрідного експерименту із залученням начебто незаангажованих усемогутніми кланами фахівців-іноземців. Але...

Але олігархічна система своє добро (хай і награбоване) за так не віддасть. Спочатку потрібно її розхитати, розламати та знищити, перетворивши олігархів-монополістів на звичайних «акул бізнесу». А головне — не допускати їх у політику. До речі, законом це і так заборонено. Тому залишається тільки не голосувати на виборах ні за самих «акул», ні за їхніх ставлеників. Інакше змін на краще в країні годі очікувати.

До речі, майже одночасно зі звільненням Войцеха Балчуна рішенням НАК «Нафтогаз» президентом «Укртрансгазу» призначено громадянина Польщі Юзефа Станчака… Отже, не тільки українці їздять на заробітки в Польщу, поляки також до нас за цим приїздять. От тільки зарплати в них різні: перші заробляють тисячі, другі — мільйони.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Абонентів під контроль держави?
Читати
Міненерговугілля стереже ціни
Читати
Чекав на заяву — чекай і на друк
Читати
До зірок
Читати
На парад — із братом по нещастю
Читати
Рекорд на «кукурузнику»
Читати
Купайтеся відповідально
Читати
Спочатку зникли, згодом знайшлися
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове