Під Хрестом Животворним

Антоніна КІЗЛОВА.

Мал. Валентини Протопоп.

На 14 серпня (1 серпня за ст. ст.) випадають три значні християнські свята: Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього, Перший Спас, день старозавітних святих мучеників Маккавеїв і початок Успенського посту («Спасівки»).

Найдавніший празник пов’язаний з ушануванням семи отроків Маккавеїв із матір’ю, престарілого вчителя та їхніх послідовників, котрих закатували в Єрусалимі за віру в Єдиного Бога ще 166 р. до Різдва Христового.

У ІХ ст., коли християнство вже стало державною релігією Візантії, в Константинополі започаткували звичай 14 серпня врочисто виносити на вулицю часточку Чесного Хреста. Учасники ходи, яка тривала аж до Успіння, тобто два тижні, молилися, щоб Господь захистив їх від пошестей і ворогів. Потім святиню покладали на престол Софійського собору.

А ось назва Перший Спас (перед Преображенням і Перенесенням Нерукотворного Образа Ісуса Христа) не прийшла на Русь разом із її хрещенням. Вона склалася після 14 серпня 1164 р., коли Всемилостивому Спасителеві й Пресвятій Діві почали віддавати додаткову шану. Того дня руський князь Андрій Боголюбський і візантійський імператор Мануїл — кожен біля кордонів своєї країни — розбили значно сильніші війська нехристиянських нападників. Під час кожної з битв ікони Христа і Пречистої раптом засяяли так яскраво, що світло неабияк налякало ворогів. Руські воїни тоді взяли з собою Вишгородський образ Богородиці, котрий зберігся донині.

Звісно, богослужіння 14 серпня особливе. Ще на всенощній для загального поклоніння виносять хрест. Під час вранішньої в піснях канону розкривається сенс подій, які відзначає церква, зокрема й подвигу свв. мчч. Маккавеїв. Як і колись у Константинополі, перед літургією й після неї освячують воду. Українці традиційно беруть із собою макові коржики на пам’ять про Маккавеїв, у чиєму найменні колись почули знайоме слово «Маковії», та букети із маківок та різноманітних лікарських трав, квітів. На Житомирщині додавали морквини, кукурудзу, горох, квасолю, кріп. На Черкащини святили вінки з квітів і колосків зі свічкою, на Поділлі — снопи з трав і овочів. Також віряни приносять посвятити цьогорічний мед (пасічникам годиться залишити частину в храмі). Приказка «На Першого Спаса навіть жебрак має скуштувати меду» свідчить про звичай роздавати цього дня щедру милостиню нужденним.