Архів
Вівторок,
10 жовтня 2017 року

№ 79 (19524)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
Протест на протест: хто кого?

ІСПАНІЯ. Каталонію охопили масштабні страйки прихильників і противників відокремлення регіону.

Докладніше...
П’ята спроба домовитись

ЄВРОСОЮЗ. У Брюсселі стартував черговий раунд переговорів щодо Brexit.

Докладніше...
Колективна оборонна система

ПОЛЬЩА. Закуплені системи «Patriot» захищатимуть і повітряний простір Литви.

Докладніше...
Політичні візові баталії

ТУРЕЧЧИНА. Американське посольство в Анкарі припинило видачу неімміграційних віз у зв’язку з «останніми подіями».

Докладніше...
Компромісне рішення

НІМЕЧЧИНА. Канцлер уперше погодилася на обмеження кількості біженців, які щороку можуть в’їжджати до країни.

Докладніше...
І тут не прихильні до мігрантів

США. Адміністрація президента оновила список вимог щодо імміграційної політики країни.

Докладніше...
Із корупціонерами — тільки так

У КИТАЇ за корупцію впродовж п’яти років уже покарали майже півтора мільйона чиновників із правлячої партії.

Докладніше...
Прокинувся вулкан

ІНДОНЕЗІЯ. З острова Балі через виверження вулкана на горі Агунг евакуювали понад 74 тисячі чоловік.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Освітня панорама

Навчання у виші і трудовий стаж

Олена КОЩЕНКО.

ЧИ буде зараховуватись студентам як страховий трудовий стаж навчання у виші на стаціонарі? Із цього приводу в світлі щойно ухваленого пенсійного закону Мінсоцполітики дало таке роз’яснення: так, але за однієї умови. Якщо впродовж усього навчання самі ж студенти сплачуватимуть внески до страхового пенсійного фонду. Це слід розуміти так, що навчання на стаціонарі фактично не зараховуватиметься до стажу. Адже в якого студента, що живе від стипендії до стипендії, водиться зайва копійка в кишені, щоб добровільно відкладати ще й на старість?

У лідерах стоматологи і міжнародники

НИНІШНЬОГО літа під час вступу на бюджетну форму навчання найпопулярнішими серед абітурієнтів спеціальностями були стоматологія, міжнародне право і міжнародні відносини. Також до десятка найпрестижніших увійшли фармація, промислова фармація, міжнародна економіка, політологія, філософія, готельно-ресторанна справа і туризм. Далі у рейтингу — історія і археологія, менеджмент соціокультурної діяльності, право, економіка, публічне управління й адміністрування, культурологія, соціологія, маркетинг… На ці спеціальності відповідно і прохідний бал був найвищий.

А найнижчим цього року він склався на прикладну механіку — всього 100. Як повідомило МОН, також найменш популярними фахами виявилися богослів’я, гідроенергетика і релігієзнавство.

Вступаєш на магістра? Склади ЗНО з іноземної

ВЖЕ з 2019 року всі випускники вишів із дипломом бакалавра, які захочуть здобути ступінь магістра, муситимуть, окрім фахового іспиту, здавати ще й тестування з іноземної мови. Про це йдеться в наказі Міносвіти №864. Тим часом у відомстві повідомили, що з наступного року планується проведення експерименту — ЗНО з іноземної мови для вступу в магістратуру. Він стосуватиметься спеціальностей «гуманітарні науки» (крім фаху «філологія»), «соціальні та поведінкові науки», «журналістика», «право», «сфера обслуговування», «міжнародні відносини». Також 2018-го проведуть ЗНО для вступників до магістратури за спеціальностями «право» і «міжнародне право».

Львівська резонансна ініціатива

НАПЕРЕДОДНІ Дня вчителя управління освіти Львівської міськради видало наказ «Про заборону обігу готівкових коштів та забезпечення заходів щодо запобігання корупції у навчальних закладах міста Львова». У ньому сказано: віднині збирання коштів на шкільні потреби чи свята має відбуватися лише на рахунок офіційно створеного при навчальному закладі благодійного фонду. Окрема ухвала — про традиційну «подяку» в конверті вчителям із нагоди свята. Її названо «виявом дрібної корупції, від якої варто відмовитись». Мовляв, «вітати освітян можна в інший, коректніший і креативніший, спосіб».

Цей, здавалось би, вузькорегіональний наказ викликав загальноукраїнський суспільний резонанс. Багатьом батькам школярів, а надто у великих містах, допікає ця проблема. Тема збирання грошей у садочках і школах особливо актуальна на початку навчального року. Всі вчителі поспішають провести батьківські збори до кінця вересня не лише для того, щоб ознайомити батьків із особливостями навчального процесу, а й аби вони встигли «скинутись» на лампочки, мило, тюлі…

Електронні підручники поки що екзотика

«ЧИТАЛКИ» — так прозвали комп’ютери-планшети, здатні вмістити в електронному форматі чимало шкільних підручників. Сьогодні серед них уже є такі, де можна не тільки читати навчальний матеріал, а й запускати пізнавальні фільми, навіть виконувати віртуальні лабораторні роботи… У світі подібні пристрої стали альтернативою традиційним паперовим товстим підручникам, які часом роблять ранець школяра майже непідйомним. Таке віяння часу комп’ютерних технологій, із якими юне покоління вже має бути на «ти». Хоча паперовими підручниками користуватися ніби звичніше. Вони все-таки кращі для зору, від них не так стомлюються очі…

Ще понад три роки тому МОН оголосило про перехід на електронні «читалки», які на час навчального року дітям мала б видавати держава. Проте досі електронний підручник на уроці є радше екзотикою. Причина загальновідома: на освіту юних громадян у держави бракує грошей. Тоді як на електронні книги у багатьох батьків немає грошей. Поки що це дороге задоволення.

Просто немає попиту

НАСТУПНОГО року вперше не проводитиметься тестування з російської мови. Її виключено з переліку предметів для ЗНО. У Міносвіти кажуть, що на складання іспиту з цього предмета просто немає попиту. Цього року, наприклад, на тестування з російської зареєструвалося менше півтора відсотка від усіх, хто складав зовнішнє незалежне оцінювання. Та й не всі з них з’явилися на тестування.

Предмети чи гуртки?

ВІДВІДУВАННЯ уроків фізкультури і музики для учнів може стати необов’язковим. Такі зміни прописані у новому законі про освіту. Згідно з ним, якщо дитина додатково відвідує спортивну секцію або музичну школу, то вона може не ходити на такі уроки. Учителі з цих предметів побоюються, що такі зміни у законі можуть позбавити їх роботи.

До відома: в Україні є обов’язковими три години фізкультури на тиждень для дітей початкової школи. Тоді як у Німеччині, Франції, Японії виділяють шість годин, а в США та Канаді аж сім.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Масштаби — всеукраїнські
Читати
Перед пенсією всі рівні
Читати
Поповнили збройові запаси
Читати
Тунель у Європу
Читати
Настали чорні часи?
Читати
Цікавить наша земля
Читати
Стартував «субсидійний» сезон
Читати
Обсіємося вчасно
Читати
А газ дорожчає
Читати
Солодкий експорт
Читати
Метал за гроші
Читати






Мал. А. Василенка.

Реклама:
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове