Архів
Вівторок,
10 жовтня 2017 року

№ 79 (19524)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
Протест на протест: хто кого?

ІСПАНІЯ. Каталонію охопили масштабні страйки прихильників і противників відокремлення регіону.

Докладніше...
П’ята спроба домовитись

ЄВРОСОЮЗ. У Брюсселі стартував черговий раунд переговорів щодо Brexit.

Докладніше...
Колективна оборонна система

ПОЛЬЩА. Закуплені системи «Patriot» захищатимуть і повітряний простір Литви.

Докладніше...
Політичні візові баталії

ТУРЕЧЧИНА. Американське посольство в Анкарі припинило видачу неімміграційних віз у зв’язку з «останніми подіями».

Докладніше...
Компромісне рішення

НІМЕЧЧИНА. Канцлер уперше погодилася на обмеження кількості біженців, які щороку можуть в’їжджати до країни.

Докладніше...
І тут не прихильні до мігрантів

США. Адміністрація президента оновила список вимог щодо імміграційної політики країни.

Докладніше...
Із корупціонерами — тільки так

У КИТАЇ за корупцію впродовж п’яти років уже покарали майже півтора мільйона чиновників із правлячої партії.

Докладніше...
Прокинувся вулкан

ІНДОНЕЗІЯ. З острова Балі через виверження вулкана на горі Агунг евакуювали понад 74 тисячі чоловік.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • З літопису наших днів

Радіємо, що депресивні?

Ганна КЛІКОВКА.

Запорізька область.

Токмак збадьорився. Привід для цього багатьох здивує: нещодавно прийнято постанову Кабміну, якою місту надано статус депресивної території терміном на п’ять років. В Україні за результатами моніторингу соціально-економічних показників розвитку територій у 2016 році сім міст обласного значення включено до переліку таких, що відповідають критеріям депресивності.

ОБЛАСНА влада не без гордості повідомила, що була єдиною з усіх, яка за погодженням із місцевою радою усвідомлено подала й доводила до логічного документального втілення цю пропозицію. І зовсім не для того, щоб поставити на місті «тавро». Навпаки, мовляв, це надасть території друге дихання.

Справді, цей статус істотно підтримає місто, і той же Токмак пересвідчився в цьому 2011-го, хоча тоді його становище йменувалося м’якше — не депресивною, а «менш розвинутою територією». Преференції були дуже доречними. Тож і тепер є надія на реальну державну підтримку.

Гроші спрямовуватимуться на розвиток виробничої сфери, підвищення рівня життя токмачан. Регіон отримає додаткове державне фінансування на медичні, освітні проекти, у сфері ЖКГ, для розв’язання екологічних проблем. Принаймні на це сподіваються люди. Уже зараз очікується, що з бюджету буде надано два мільйони гривень на мікрогранти в рамках соціально важливого проекту з упровадження енергоощадних технологій у будинках, де організовано ОСББ.

Загалом у міста принадні перспективи: цього року в обласному бюджеті передбачено для Токмака понад 22 млн грн. Зокрема, тут реалізуються три соціальні проекти обсягом фінансування 4,4 млн. За ці кошти реконструюють будівлю під житло для 12 сімей учасників АТО, в тому числі загиблих, спорудять сучасний сервісний центр надання адміністративних послуг МВС України, а також електрифікують житло для 200 внутрішньо переміщених осіб. Та й на екологічні заходи добра копійка 13,4 млн грн знайдеться: на купівлю спецтехніки, яка обслуговує полігон твердих побутових відходів.

Можливості, як для нашого часу, майже фантастичні. Воно годилося б порадіти за мальовниче місто Токмак та його жителів. Нехай розвивається! Якщо на всіх грошей і благ у держави не вистачає, то нехай пощастить хоч комусь.

Проте щось стримує позитивні емоції, уже безвідносно до Токмака. Живемо ж бо у кривому дзеркалі — замість того, щоб соромитися депресивності як ґанджу, — радіємо, бо ж за нею — чергова порція фінансових вливань. Чи не краще було б відродити у цих семи містах промисловість, себто дати людям вудку замість риби — робочі місця, а вилов їхній буде надійний не на рік чи п’ять — на десятиліття. Адже саме в цих невеличких містах колись шили чудовий одяг, взуття, розвивали харчову й інші необхідні галузі. Роками людей доводили до зубожіння, щоб зрештою «ощасливити» сумним статусом на п’ять років і намаганнями вдихнути життя у місцевість.

Передчуваю, як Токмаку, а також Шостці, Бердичеву, Олександрії, іншим кабмінівським «білим птахам з чорною ознакою», заздритиме не одна територія, що не «дотягла» до статусу депресивної, але в якої проблем не менше — і з водопостачанням, і з дорогами, старим житловим фондом, закритими лікарняними закладами, «неперспективними» школами. Коли манна небесна впаде й на них? І чи станеться це взагалі? Бо ж поки підніматимуть одні території, хирітимуть інші. Чому так занепадають села, які здебільш уже перетворилися на пустки і навряд чи колись відродяться?

Запитань більше, ніж відповідей. Дивно, зрештою: щоб на тебе звернула увагу й полюбила рідна держава, треба стати «депресивним».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Масштаби — всеукраїнські
Читати
Перед пенсією всі рівні
Читати
Поповнили збройові запаси
Читати
Тунель у Європу
Читати
Настали чорні часи?
Читати
Цікавить наша земля
Читати
Стартував «субсидійний» сезон
Читати
Обсіємося вчасно
Читати
А газ дорожчає
Читати
Солодкий експорт
Читати
Метал за гроші
Читати






Мал. А. Василенка.

Реклама:
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове