• Неоголошена війна

Протистояння на три фронти

Михайло ВЕДМІДЬ.

НАЙБІЛЬШИХ від початку осені втрат — четверо загиблих — зазнали Збройні сили України у вівторок, 24 жовтня. У прес-центрі штабу АТО з цього приводу повідомили: «В результаті бойових дій загинули двоє наших воїнів. Ще один був поранений. Крім того, внаслідок підриву на невідомих вибухових пристроях загинули ще двоє й дістали поранень троє українських захисників». Наступної доби загиблих у лавах ЗСУ не було, одного військового поранило.

У ніч на четвер, 26 жовтня, ворог піддав обстрілам наші позиції неподалік села Троїцьке. За словами волонтера Юрія Мисягіна, спочатку гатили з систем залпового вогню «Град», після чого продовжили обстріл із застосуванням мінометів калібру 120 мм. З боку ЗС України втрат немає, вогонь у відповідь не відкривався, зазначив волонтер.

Тим часом із «воєнторга» з-за «поребрика» вчергове надійшла «гуманітарна допомога». Як повідомляє координатор групи «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук, протягом тижня з Росії доправлено близько 1600 тонн ПММ, 600 тонн матеріально-технічних засобів (на залізничні станції «Ровеньки» та «Іловайськ»), а також не менш як 20 одиниць важкого озброєння, в тому числі чотири 122-міліметрових РСЗВ «Град». Не забувають і про живу силу: в рамках ротації до Донецька прибули групи інструкторів з підготовки артилеристів і снайперів із числа кадрових військовослужбовців ЗС РФ. Розташувалися «відпускники» в готельному комплексі «Містерія» (вул. Тухачевського, 2) і торговому комплексі «Сокіл» (вул. Петровського, 138).

Незважаючи на безперервне поповнення сил і засобів з території сусідньої держави, командування бойовиків на кількох підприємствах Донецька, Макіївки, Сніжного намагається налагодити своєрідну «модернізацію» тих зразків зброї та бойової техніки, які вже є у них на озброєнні. З метою поліпшення тактико-технічних характеристик, дообладнують бронетранспортери додатковими вогневими засобами: автоматичними гранатометами, важкокаліберними кулеметами та навіть 82-міліметровими автоматичними мінометами типу «Васильок». Для цього ведеться активний пошук працівників з непрацюючих або на «націоналізованих» підприємствах, які здатні виконати таку роботу.

Триває війна й на юридично-судовому фронті. У рамках справи проти Росії Україна подала до Європейського суду з прав людини черговий позов. Міністр юстиції України Павло Петренко з цього приводу повідомив: «Друга справа стосується Донбасу, подій 2014 року. Я вперше це озвучую, але кілька днів тому у другій справі ми подали велику юридичну опозицію, це було зобов’язання країни як заявника, з-понад сотнею свідчень свідків, з великою кількістю документів. Тим самим ми закрили свою юридичну частину за нашою заявою в зв’язку з подіями на Донбасі в 2014 році. У Росії практично немає вагомих аргументів і фактів, щоб цю інформацію спростувати».

Чільник Мін’юсту нагадав, що у першій справі «Україна проти Росії» щодо захоплення Криму (позов було подано у вересні 2015 р. — Ред.) ЄСПЛ прийняв юридичну позицію зі свідченнями 50 свідків і великої кількості документів і відеоматеріалів. «Зараз ми очікуємо від суду процесуальний графік: коли будуть слухання, коли буде допит свідків, коли буде рішення», — додав міністр.

Триває робота з урегулювання конфлікту й на дипломатичному рівні. Спеціальний представник США Курт Волкер і міністр закордонних справ України обговорили ситуацію на Донбасі. «Сьогодні (25 жовтня. — Ред.) провів чудову зустріч з Павлом Клімкіним, під час якої розглянули бачення України стосовно того, як ООН може допомогти в реалізації Мінських домовленостей», — зазначив Волкер.