П’ятниця, 27 жовтня 2017 року № 84 (19529)
http://silskivisti.kiev.ua/19529/print.php?n=37112

  • Добре діло

Дороги, які єднають

Віталій НАЗАРЕНКО.

Фото автора.

У «Ніжинському лісовому господарстві» завершили довгостроковий проект — будівництво дороги Браниця—Козари. Шляхове сполучення прокладали через ліс майже п’ять років.

ЛІСОВА дорога з’єднала два села сусідніх районів — Браницю Бобровицького та Козари Носівського. Будівництво її здійснили відповідно до робочого проекту «Укрдіпродору». Це останній етап у спорудженні транспортної гілки, загальна протяжність якої дев’ять кілометрів.

«Вартість заключного етапу шляху Браниця—Козари становить майже мільйон гривень, — пояснює головний механік ДП «Ніжинське лісове господарство» Павло Помазан. — Дорога господарського призначення з поліпшеним ґрунто-щебеневим покриттям».

Це не єдина дорога, яку лісівники збудували останніми роками. Так, наприклад, новий шлях довжиною майже дев’ять кілометрів поєднав села Кобижча Бобровицького і Козари Носівського районів.

Головний лісничий державного підприємства Володимир Костирко наголошує: потреба будівництва лісових шляхів виникла як альтернатива існуючим дорожнім розв’язкам. Раніше, щоб потрапити з одного села в сусіднє, треба було об’їжджати кількадесят кілометрів. Нині ж усе значно простіше. Крім технологічних лісогосподарських потреб, дорога необхідна і в разі оперативного реагування на можливі пожежі в лісі.

«При виборі місця будівництва транспортної гілки ми керувалися не лише лісогосподарською метою, — розповідає директор державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець. — Враховували також соціальну функцію шляху, адже неподалік лісу живуть люди».

Державні лісогосподарські підприємства не тільки будують лісові дороги власним коштом, вони також і утримують їх у належному стані. Бо лісівники переконані: їхні дороги — то справжній порятунок для селян.