• Природа і ми

Чи такий страшний вовк, як його малюють?

Сергій КРИКУН.

Україна — єдина країна Європи, де вовка занесено до списку «шкідливих тварин». Через це він підлягає неконтрольованому знищенню будь-коли, тобто на нього не розповсюджується мисливський сезон. На захист цих тварин виступили зоологи і громадські природозахисники…

УЧЕНІ Інституту зоології імені Шмальгаузена разом із екологами ініціювали законопроект, який уже зареєстровано у Верховній Раді за номером 6598. У ньому пропонується виключити вовка зі статті 33-ї про шкідливих тварин Закону «Про мисливське господарство та полювання», оскільки його популяції загрожує небезпека. Але проти виступило Міністерство аграрної політики і продовольства, внісши відповідне подання до профільного комітету, чим фактично підтримало позицію з цього питання Державного лісового агентства.

У листі міністерства наводиться ряд аргументів на захист своєї позиції. Один із них такий: вовки є основними розповсюджувачами сказу у країні. Цей факт спростували вчені, посилаючись на дані Державної ветеринарної та фітосанітарної служби. Впродовж минулого року у країні виявлено 1727 випадків захворювання тварин на сказ. Серед них 779 лисиць, 548 котів, 381 собака, 11 вовків, сім коней і одна свиня. Приблизно таке ж співвідношення спостерігалось і позаторік, і позапозаторік… А 2011-го, і поготів, узагалі лише два вовки виявилися розповсюджувачами сказу. Тобто інформація міністерства про те, що вовк є основним джерелом сказу серед тварин, є відверто брехливою.

Чому саме вовкам чиновники і мисливці оголосили війну? Про це в одному з інтерв’ю розповів директор Інституту зоології імені Шмальгаузена академік Ігор Акімов. Досі діє певна схема, яка дозволяє безконтрольно добувати тварину. А шкура вовка коштує чималі гроші. Тому керівникам мисливських господарств дуже вигідно влаштовувати такі полювання. Плюс, якщо брати до уваги, що на вовка можна полювати будь-коли, під прикриттям полювання на нього відбувається полювання на інших тварин, яке в цей час або заборонене, або обмежене лімітами. Зоозахисники не раз заскочували на гарячому мисливців зі зброєю, яка не відповідала полюванню на вовка, натомість призначалась для качок тощо, полювання на яких у цей час було під забороною.

Тим часом у такій запеклій війні людей із вовками багато селян виступають на боці мисливців на хижака. Певною мірою їх можна зрозуміти, кажуть учені. Адже шкода, яку завдають вовки, нападаючи на худобу, і справді дуже велика. Водночас замислимось: чому ж тоді в ряді країн Європи, де вовків залишилося зовсім мало, їх сьогодні взяли під державний захист? А до держав, де ці хижаки були повністю знищені, тепер починають завозити їх з-за кордону. Навіть улаштовують там вовчі розплідники. Може, змінилася природа вовків? Ні. Просто змінилися знання людей про взаємозв’язок усього живого на Землі. Вовків недарма прозвали «санітарами» природи. Сьогодні Європа приходить до розуміння великої користі цієї тварини і її важливості для збереження здоров’я екосистеми довкілля.