Наша пошта

• Рядки з листів

Дійняли до живого

НА весь світ влада гордо оголосила про «осучаснення» пенсій українців. Гройсман із Ревою один поперед одного розхвалювали таку потрібну й справедливу реформу, клялись, що нарешті вони подбають про людей праці. Ще й пустили рекламу: той, хто отримував 1400 грн пенсії, матиме по-новому 3400. Тож, зрозуміло, і я чекала манни небесної. Коли ж до моїх півтори тисячі додали аж 207 гривень, зрозуміла: ось воно, обіцяне щастя — тримай, бабо Лідо, в обидві руки й тішся! Тієї пенсії на один газ не вистачить. А звідкіля брати на їжу, ліки? Ціни ж лізуть угору несамовито. На що жити?

Лідія ОДАРЧЕНКО.

П’ятихатський район

Дніпропетровської області.

Ми надіялись і чекали нових справедливих пенсій. Та не так сталось, як гадалось. Декому й справді додали, навіть удвічі, але більшості лише півтори чи дві сотні. Я не виняток. Це за те, що все життя пропрацювала на тяжких фізичних роботах: спершу на фермі, затим на цегляному заводі. Заробила замолоду купу болячок, перенесла декілька операцій, на старості відмовляють руки й ноги. Без пігулок свого життя не уявляю. В аптеці частіший гість, ніж у магазині.

Марія БОГДЮК.

Бородянський район

Київської області.

Може, хто й став жити краще, а я доживаю. Моя пенсія 1519 грн 80 коп. Порахував, що за неї можу купити: 214 хлібин (найдешевших); 253 кг солі; 127 л молока (в пакетах); 12 кг ковбаси (їстівної); 217 куб. м газу; 1687 кВт електроенергії; 4342 коробки сірників; 304 конверти. Моя бабуся за Союзу отримувала пенсії 60 крб. Не говоритиму, коли і кому краще жилося, хочу лишень показати купівельну спроможність. Тож вона могла придбати: 6000 коробок сірників; 1000 кг солі; 300 л молока (розливного) або 214 пляшок; 300 хлібин (найдорожчих); 3000 кВт електроенергії; 200 кубів газу; 27 кг ковбаси (справжньої). Різниця відчутна, чи не так?

А ще маю пропозицію: ввести в дію кримінальну відповідальність за публічну брехню. Збрехав із трибуни — понеси покарання. Народні обранці чого тільки нам не обіцяють: і недоторканність зняти, і їздити на роботу на велосипедах, і поділитися з бідними, і зарплати собі врізати, а на ділі все навпаки. Вводять людей в оману, і їм усе як з гуся вода. Чому? Так не повинно бути.

Анатолій ЦАРИННИЙ.

Лубенський район

Полтавської області.

Кажуть, тому, хто мав маленьку зарплату, й пенсію збільшили на копійку. Але за свою колишню платню я могла купити все необхідне. А сучасної оновленої пенсії ні на що не вистачає.

Тетяна ВАРЕНИК.

м. Шостка

Сумської області.

За 46,5 року трудового стажу мені додали до пенсії 255 гривень. Утім, це бодай щось, бо іншим колгоспникам мого віку піднесли під ніс велику дулю. Скажу одне: хто ходив у шубі, той і ходитиме, а про селян як ніхто ніколи не думав, так і не думає.

Василь ВОЗНЮК.

Тиврівський район

Вінницької області.