Архів
Вівторок,
28 листопада 2017 року

№ 93 (19538)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
Політична криза

НІМЕЧЧИНА. Партія Ангели Меркель погодилась на створення великої коаліції із соціал-демократами.

Докладніше...
Атака на мечеть

ЄГИПЕТ. У мечеті на півночі Синайського півострова здійснено теракт.

Докладніше...
Жодних поступок корупціонерам

РУМУНІЯ. У Бухаресті відбулась акція протесту проти корупції.

Докладніше...
Партнерство задля успіху

АВСТРІЯ. У Відні стартувала 17-та сесія Генеральної конференції ЮНІДО.

Докладніше...
Гинуть діти

СИРІЯ. Урядові війська та їхні російські союзники завдали авіаудару по селищу Аль-Шафа.

Докладніше...
Проти тероризму

У САУДІВСЬКІЙ АРАВІЇ заснували ісламський антитерористичний альянс.

Докладніше...
Нове пришестя вірусу

ПІВДЕННА КОРЕЯ. Зафіксовано спалах пташиного грипу.

Докладніше...
Прокинувся через піввіку

ІНДОНЕЗІЯ. На острові Балі через виверження вулкану Агунг порушилося міжнародне авіасполучення.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Не все те мед, що... мед!

Василь ПІДДУБНЯК.

Фото Юрія Ластовини.

Маємо пишатися тим, що Україна за експортом меду посідає перше місце у Європі і третє — у світі, поступаючись тільки Китаю і Аргентині. Нині, за оцінками експертів, наша держава на світовому ринку меду може стати гравцем №2.

ЦІЛЮЩИМ продуктом працьовитих вітчизняних бджілок захоплюються споживачі у більш як двох десятках країн планети, хоч у тамтешніх крамницях продається, зрозуміло, не лише український мед. Одначе наш — поза конкуренцією. Насамперед — у сусідній Німеччині, де кожний третій кілограм імпортного меду — з українських пасік.

Варто нагадати, що Україна у 2013 році стала першою в світі з виробництва меду на душу населення. Цей показник сягнув півтора кілограма.

Є собі, є і людям, як кажуть. Саме мед відмінної якості — одна із найприбутковіших статей вітчизняного експорту.

За повідомленням сайту «НВБізнес», торік наша країна продала на світовий ринок 57 тис. т меду. І якщо порівняти експорт меду 2006 року і 2016-го, то за цей час він зріс у 8,7 разу. Ці цифри свідчать не стільки про стрімкий злет пасічництва, скільки про те, що людство у новому тисячолітті по-новому оцінило цілющі властивості продукту, виробленого не заповзятливими фармацевтами, а самою матінкою Природою. Не менш важливо, що українці споживають власний мед, який так пахне рідним акацієвим чи липовим цвітом, особливо відчутним цієї передзимньої пори року, так пахне…

І раптом — на тобі!

У блозі видання «Новое время» експерт із аграрних питань Олена Кононенко повідомила про те, що на виконання Угоди про асоціацію з ЄС Міністерство аграрної політики та продовольства України готує наказ «Вимоги до меду, призначеного для споживання людиною». Для чого? Для того, аби доповісти про те, що директива 2001/110/ЄС від 20 грудня 2001 року (вона стосується показників якості меду та його маркування) благополучно «прибилася» до європейських стандартів.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофимцева вбачає у нових «медових» стандартах «євроблаго», насамперед для українців. На інформаційному заході для журналістів стосовно запровадження європейських вимог до меду чиновниця зазначила, що цей продукт, який іде на експорт, перевіряється і контролюється, а український споживач менш захищений саме «через відсутність законодавчо регульованого поля щодо вимог до якості меду».

Ольга Трофимцева повідомила, що при Мінагропроді працює робоча група над наказом, який імплементуватиме вимоги відповідної директиви Ради ЄС до якості меду. При цьому вносяться зміни у визначення основних видів меду. За директивою Євросоюзу, в нас буде квітковий та нектарний мед і мед із медяної роси (падевий).

«За способом виробництва мед поділятиметься на стільниковий, мед з частинами стільників, злитий мед, екстрагований (центрифужний), пресований і фільтрований мед. Плюс додається мед, якого не було в ДСТУ. Це пекарський мед», — роз’яснила міністерська чиновниця.

Змінюється і сам критерій оцінювання складу меду (вміст фруктози, глюкози і цукрози). За директивою ЄС дозволяється більший уміст вологи, ніж допускається ДСТУ.

«На перший погляд, ці зміни не загрожують українським бджолярам, — зауважує експерт Олена Кононенко. — Але не поспішайте з висновками. Насправді наказом вводяться нові види меду і «лояльніші» їх показники. Фактично скасовується вітчизняний стандарт ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови», що дозволить імпортувати в Україну «фільтрований мед», походження якого неможливо визначити, або так званий мед, призначений для випікання».

Після прийняття євростандарту, вважає експерт, Україна «відкриває ворота для ввезення на свою територію меду сумнівної якості… Конкретно — йдеться про загрозу навали імпорту меду з Китаю. Піднебесна в минулому році продала в інші країни 128 тисяч тонн меду проти українських 57 тисяч тонн».

Олена Кононенко вважає, що нова директива, породжувана Мінагрополітики, уможливить перехід на мед із вологістю 25% (український мед має вологість 18,5-21%, згідно з ДСТУ 4497:2005), а це фактично сироп.

«З китайським медом вже мають проблеми США, Канада. В ЄС від необдуманої політики постраждало бджільництво Болгарії, Іспанії, Угорщини, Румунії», — констатувала експерт.

Голова правління ГО «Всеукраїнське Братство бджолярів України» Тетяна Васильківська вважає, що основна проблема не в китайському медові, а в недосконалості вітчизняного законодавства, тому не можна брати окрему європейську директиву і приймати її в цілому.

«В директиві міститься такий пункт, як фільтрований мед. Це мед, склад якого і навіть країну походження неможливо визначити. Всі показники якості, які в директиві зараз регламентуються, набагато нижчі за показники українського меду, — стверджує Тетяна Васильківська. — Це призведе до того, що в нашу країну піде мед гіршої якості і ми отримаємо на ринку дуже багато неякісного продукту. Цей продукт потрібний нашим експортерам, бо їх зараз 69 компаній і кожна з них має апетит у межах від 500 кг до 10 тисяч тонн. Їм потрібно хоча б на ринку 300-400 тис. тонн меду, а в нас є всього 60 тисяч тонн товарного меду на експорт. Тому, звичайно, це лобізм бізнесу, який має величезні об’єми, і їм треба імпортувати чужий мед. Але ми, бджолярі, не можемо зараз на це погодитись. Ми говоримо з Міністерством аграрної політики, щоб не приймати директиву в такому прямому вигляді, в якому вона є, а зробити відповідні кроки, передбачені в Угоді про асоціацію з ЄС. Насамперед потрібно провести моніторинг всіх видів меду, зробити аналіз ризиків для національного ринку і виробника».

За словами фахівця Олени Кононенко, і не тільки її, вихід тут може бути один: імплементація директиви Євросоюзу в комплексі з оновленням українського законодавства, передовсім застарілого Закону «Про бджільництво», проведення процедури взаємного визнання еквівалентності санітарних та фітосанітарних заходів між країнами — учасницями Угоди про асоціацію.

Тоді як поквапливе, на вимогу євроінтеграторів, ухвалення міністерської директиви може спричинити занепад ще однієї традиційної для України галузі — бджолярства, а відтак — трагедії для 400 тисяч українських пасічників.

Важко повірити в те, що у Міністерстві аграрної політики та продовольства України про це не здогадуються. А якщо знають, то чому чинять навпростець — через пень-колоду?..

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Удостоєно найкращих
Читати
Гроші — по факту
Читати
В непочесних лідерах
Читати
Дрібні не потрібні
Читати
Терпець уривається
Читати
Небезпечна вода
Читати
Iще вище
Читати
На порозі нової епідемії?
Читати
Фронт на дорогах
Читати
Кажуть, що перезимуємо
Читати
Iз правами людини проблеми
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове