Архів
П’ятниця,
1 грудня 2017 року

№ 94 (19539)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Грудень Наша пошта
  • За рубежем
Визнали владу Мадрида

ІСПАНІЯ. Арештовані члени уряду Каталонії визнали владу Мадрида.

Докладніше...
«Зелені чоловічки» не пройдуть

ФІНЛЯНДІЯ. Ухвалено закон про заборону «зелених чоловічків».

Докладніше...
Дипломатично-історичний скандал

ПОЛЬЩА. МЗС країни направило Росії ноту протесту у зв’язку з видворенням історика Генрика Глембоцького з РФ.

Докладніше...
Розлучення ціною 60 мільярдів

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ і Євросоюз узгодили суму компенсації за Brexit.

Докладніше...
Пригощали супом із кори і шишок

ІЗРАЇЛЬ. В Тель-Авіві представники української громади пригощали супом із кори.

Докладніше...
Додаткові санкції проти агресора

У США набули чинності додаткові санкції стосовно РФ.

Докладніше...
Територіальний камінь спотикання

АВСТРІЯ. У Відні відбулися перші за півтора року переговори про врегулювання придністровського конфлікту.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Духовність

Ректор, байкар, романтик

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

У Харкові, в саду імені Шевченка, що поблизу Національного університету, відкрили пам’ятник його ректору, класику української літератури, байкареві Петру Гулаку-Артемовському.

— МИ СЬОГОДНІ згадуємо одного з найвидатніших, найяскравіших університетських професорів, людину, яка в 40-ві роки XIX століття була ректором нашого вузу, — сказав на врочистостях із нагоди відкриття монумента чинний ректор цього навчального закладу академік Віль Бакіров.

Пам’ятник створено на пожертви земляків, зокрема й представників, як тепер кажуть, соціально відповідального бізнесу.

Народився Гулак-Артемовський в містечку Городище на Черкащині у сім’ї священика 1790 року. В 1817-му переїхав до Харкова, де вступив до університету вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж був затверджений Радою університету лектором польської мови. З 1820 року йому було доручено викладання також російської історії, географії та статистики.

Більшість знає письменника завдяки його байці «Пан та собака», однак внесок Петра Петровича в українську літературу, звичайно ж, набагато вагоміший. Він основоположник жанру вітчизняної романтичної балади. Більшість творів Гулака-Артемовського написана в дусі просвітництва, зокрема і байки.

Бронзовий, у циліндрі й із тростиною в руці, Петро Петрович сягає разом із п’єдесталом трьох метрів. А годинник на будівлі університету ніби нагадує швидкоплинність часу — від епохи письменника й до сьогодні. Автори монумента — скульптор Олександр Рідний та архітектор Сергій Чечельницький.

— Цю скульптуру встановлено на алеї, яка починається пам’ятником Великому Кобзареві роботи видатного Матвія Манізера,— каже Олександр Рідний.— Для мене це важливий зв’язок, це свого роду маленька частинка історії України...

Минуле Слобожанщини — головна тема для скульптора. На виїзді з Харкова, біля Черкаської Лозової, споруджено меморіал, присвячений жертвам Голодомору 1932-1933 рр., авторства Олександра Рідного. Нещодавно біля метро «Історичний музей» відкрили створений ним монумент отаманові Сірку. Є у Харкові його пам’ятники трьом нобелівським лауреатам — фізикові Льву Ландау, імунологові Іллі Мечникову, економістові Семену Кузнецу, а також історикові й одному з ректорів університету Дмитру Багалею, математикові, викладачу цього вишу Олександрові Ляпунову.

На фото автора: пам’ятник Петрові Гулаку-Артемовському.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Чверть мільйона інфікованих
Читати
А нам — залізяччя
Читати
Флагман потерпає
Читати
У грудні святкуємо
Читати
Лідируємо за біженцями
Читати
Брешуть декларанти
Читати
Тарифний удар
Читати
Кір поширюється
Читати
Що везуть
Читати
Народ у «стані спокою»
Читати
Ще торгуються
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове