Архів
Вівторок,
5 грудня 2017 року

№ 95 (19540)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Україна пам’ятає, світ визнає

АВСТРАЛІЯ. Сенат схвалив заяву щодо Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Докладніше...
Протест

НІМЕЧЧИНА. У Ганновері поліція застосувала водомети проти маніфестантів-мігрантів.

Докладніше...
Восьмий і аж ніяк не останній

ШВЕЙЦАРІЯ. У Женеві триває черговий раунд переговорів щодо врегулювання ситуації в Сирії.

Докладніше...
Стало менше мігрантів

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. На тлі Brexit рівень чистої міграції до країни впав до рекордних показників.

Докладніше...
Приборкання норовливого сусіда

США і ПІВДЕННА КОРЕЯ почали військові навчання «Vigilant Ace».

Докладніше...
А тим часом…

ПІВНІЧНА КОРЕЯ попередила США про загрозу початку ядерної війни.

Докладніше...
Липові спортивні рекорди

РОСІЯ. WADA знайшло підтвердження існуванню держпрограми допінгу в РФ.

Докладніше...
Безпрецедентна ухвала

ЯПОНІЯ. Оголошено, що імператор Акіхіто зречеться престолу.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Ну і ну!

Знову невдоволені

Олена Горбунь.

Нещодавно у Вінниці з’явився перший в Україні пам’ятник Симону Петлюрі. Подія стала резонансною. В основному через те, що вшануванням пам’яті українського державного діяча, голови Директорії УНР обурилися єврейські організації.

ЇХНІ представники звернулися до вінницької влади з листом, в якому вказали на неприпустимість встановлення монумента людині, за державного керівництва якої, на переконання підписантів звернення, сталися найкривавіші погроми в історії єврейської общини. До того ж, мовляв, пам’ятник зведений в центрі колишнього єврейського кварталу міста, так званого Вінницького Єрусалима.

Влада в особі заступника міського голови Сергія Тимощука не забарилася з відповіддю. Пан Тимощук у підписаному ним листі зазначив, що встановлення пам’ятника очільникові Директорії УНР Симону Петлюрі не порушує нічиїх прав. Бо «за інформацією Центру історії Вінниці, твердження, що 40% всіх задокументованих єврейських погромів здійснили окремі частини війська Директорії, не відповідає дійсності».

Більше того, «серед регулярних частин Дієвої Армії УНР прояви антисемітизму були вкрай рідкісним явищем і нещадно карались командуванням». Стосовно ж найбільшого єврейського погрому, начебто вчиненого військами УНР 30 серпня 1919 року, то «на той момент місто перебувало під контролем і захистом підрозділів Галицької армії, серед яких був Пробойовий курінь (неофіційна назва — «Єврейський пробойовий курінь») на чолі з командиром підрозділу Соломоном Ляйнбергом».

За словами вінницького очільника, не відповідає дійсності й те, що пам’ятник розташували у єврейському кварталі. Відтак переносити Петлюру в інше місце влада міста не вважає доцільним.

Можна спрогнозувати, як відреагують на цю відповідь єврейські організації. Можливо, не обійдеться й без судового позову з їхнього боку.

Нагадаємо, що влітку цього року подібний скандал спалахнув і навколо перейменування столичного проспекту Ватутіна на проспект Шухевича. Наша газета надрукувала статтю з цього приводу, у якій, зокрема, наголошувалося на тому, що деяким українським діячам, можливо, варто повчитись у євреїв, як треба ставитися до своїх героїв. Наприклад, ізраїльтянин Менахем Бегін очолював свого часу підпільну організацію, яка заплямувала себе участю у масових вбивствах мирних жителів палестинського села. Але це не завадило йому стати сьомим прем’єр-міністром Ізраїлю та ще й лауреатом Нобелівської премії миру в 1978 році.

У контексті пристрастей стосовно пам’ятника Симону Петлюрі варто згадати й полеміку навколо побудови Меморіального центру голокосту «Бабин Яр» у Києві в місці, де багато років відбуваються заходи на пошанування пам’яті жертв фашизму всіх національностей. Рішення про це, за словами депутата ізраїльського кнесету Натана Щаранського, було затверджене головним рабином Ізраїлю. А згоди українців наче й не потрібно.

І ось новий конфлікт — у Вінниці. Чомусь знову, кому і де нам встановлювати пам’ятники, вказують ті, хто не має на це морального права, бо представляють країну, що категорично відмовляється визнати геноцидом голодомор 1932-1933 років. Але вони вперто прагнуть писати свою історію України...

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Напозичалися
Читати
Шукаючи кращого
Читати
Референдум ближчає?
Читати
М’яса бійцям не треба
Читати
Смерть вітчизняного автопрому
Читати
Нема як жити
Читати
Грошей не дадуть
Читати
Замість «гройсманівки» — «порошенківка»
Читати
Чи повернуть украдене?
Читати






Реклама:
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове