|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Вибираємо подушку У МИНУЛОМУ подушки були тільки з пуху-пір’я домашньої птиці. Нині їх роблять з найрізноманітнішими наповнювачами. Чому віддати перевагу? З погляду здоров’я головне завдання подушки — підтримувати шийні хребці під час сну в природному положенні. Найголовніше, щоб м’язи верхньої частини спини та шиї могли розслабитися й відпочити, а кровопостачання мозку було повноцінним. А ще наповнювач не повинен спричиняти алергію, не бути середовищем для розмноження хвороботворних бактерій. Легкість у догляді теж має неабияке значення. Пух та перо. Традиційні наповнювачі добре регулюють теплообмін, пропускають повітря, що гарантує комфорт під час сну. Пухова подушка легко відновлює форму. Чим більше пера, тим подушка твердіша. Сучасні фабричні «пуховички» мають три камери: середина заповнена пір’ям, що забезпечує пружність, а у двох зовнішніх камерах — пух, який надає м’якості. Негативом таких подушок є те, що всередині розмножуються пильові й пір’яні кліщі, грибки. Такі подушки протипоказані алергікам. Вони вимагають ретельного догляду: просушування раз на рік на сонці, хімічного чищення. Пухові та пір’яні вироби не дуже довговічні: після п’яти років служби перо починає руйнуватися. Овеча й верблюжа вовна. Такий наповнювач вологостійкий, гігроскопічний, повітропроникний, не накопичує пил, добре проводить тепло. Улітку на подушці з вовни не задушливо, а взимку не холодно. Вовняні волокна мають природну звивистість, а значить, подушка прослужить довго. Мінуси. Якщо вовна виявиться недоброякісною, вона швидко зваляється. Не підходить алергікам і астматикам. Її не можна прати в машині, потрібне хімічне чищення. Важкувата. Подушки, наповнені натуральним шовком, гіпоалергенні, не звалюються і дуже м’які. Їх наповнюють невагомим полотном, отриманим із коконів шовковичного шовкопряда. Іноді для більшої твердості додають силіконове волокно. Мінусом цих подушок є їх висока ціна. Залишиться м’якою і пружною протягом двох десятків років і подушка з натуральним латексом. Та, знов-таки, вона дуже дорога. Лушпиння з гречки у подушці легко приймає контури шиї та голови, позитивно впливає на шкіру. Тому її можна зарахувати до ортопедичної. Вадою такого наповнювача є те, що до його твердості та шурхоту не так просто звикнути. Щоб у лушпинні не заводилися комахи, виробники використовують для протрави хімікати, вміст яких нібито «не перевищує норму». Максимальний термін служби — три роки: лушпиння за цей час перетворюється на пил. Бамбукове волокно також може служити як наповнювач. Цей матеріал регулює вологість, виявляє охолоджувальний, антиалергенний, антибактеріальний ефект. Можна прати у машині в режимі «делікатне прання». З часом всідається, тому періодично доводиться збивати. Щодо штучних наповнювачів, то найпопулярніший із них, вочевидь тому, що найдешевший, — синтепон. Його переваги: не спричиняє алергії, добре вентилюється, не вбирає вологу і запахи. Подушку можна прати, вона швидко сохне. Із недоліків — недовговічність (прослужить лише 2-3 роки), швидко втрачає форму. Подібний матеріал — холлофайбер (екофайбер, комфорель). Це поліефірні волокна високої міцності. Подушка не вбирає вологу, добре вентилюється, не викликає алергії, регулює теплообмін. У неї тривалий строк служби, її можна прати. Мінус — висока жорсткість і пружність. Дорогувата. Версія для друку До списку статтей | ЗИМА наступає, і все живе в господарстві тулиться у найзатишніших куточках хліва, намагається зігрітись. Але ж, бува, не вбереже хазяїн свою живність від морозу через те, що сарай вчасно не утеплив, або під час вигулу дув сильний вітер, який у поєднанні з лютим холодом спричиняє сильне обмороження. Головне не «проморгати» це, вчасно помітити тривожні ознаки на шкірі тварини. Власне, обмороження в худоби та птиці подібне до людського, і помилки в наданні першої допомоги можуть траплятись такі само. Тож порадимо, що робити за першого ступеня обмороження і сильніших, коли вже утворилися пухирці. Зволікати не можна, щоб гангрена не погубила тварину. «В очі дивляться канни...» Пам’ятаєте безсмертні рядки з пісні Дмитра Луценка — гімну Києва? Раніше ці квіти були міською візитівкою, а нині їх можна побачити і в селах. Утім, це ще новинка, і чимало жінок хотіли б знати, як їх садити та доглядати. Справді, височенні червоні канни обабіч, скажімо, ганку можуть стати гордістю господарів. Отже, розповімо про цей чудовий багаторічник. Ну, і, звісно, напередодні Різдва не оминемо увагою святковий стіл.
|