Наша пошта

• Точка зору

Влада не для народу

Володимир КАЛЬНИЙ.

м. Бориспіль

Київської області.

ОТРИМАЛИ незалежність, але в країні таке закрутилось, що скоро з двору не вийдеш, до Дніпра не підійдеш. Височіють забори, через які й води не видно. І скрізь написи: «Приватна власність». Щодо лісів та озер те ж саме. Перед виборами деруть горлянки: «Все для народу», та як тільки вони закінчилися — ні закону, ні обіцянок. Підеш до лікарні — немазаний віз скрипить. Потрапити на прийом до якогось керівника зась: він завжди зайнятий. Освітня реформа: реформували, об’єднували, скоротили. Воно й правда: навіщо нам розумні діти? За нас думають нагорі. А яка ж «чудова» медична реформа! Добре, що цвинтарі ще є, якось закопаємо один одного. І чим більше нас закопають, тим краще для тих, хто при владі. Пенсійна реформа — це така ж нісенітниця, додуматися до якої могли теж тільки вони. Собі зарплати поробили ого-го і пенсії нівроку. А низам, тим, що відробили по 40-50 років, додали ой-ой-ой і охо-хо. Зате ціни не чекають наказу згори на осучаснення, вони знають свою справу. Коли дивишся на цінники, в голові паморочиться. Бички по три гривні, а придивишся (бо дрібно пишуть), а то ціна за 100 г. І все стає на свої місця. Ковбаси, тверді сири, м’ясо коштують стільки, що оформляй кредит. А про комунальні послуги й згадувати страшно.

Це наче підсумок року й того стану, в якому опинилася більшість українців. Не за горами чергові вибори. Знову годуватимуть і задурюватимуть обіцянками. Скільки можна терпіти? Думаймо, кого обиратимемо!