Наша пошта

• Рядки з листів

Хочемо жити, а не виживати

ВІД кожної влади ми завжди сподіваємося покращання. А у відповідь чуємо лиш самі обіцянки замість вирішення порушених суспільством питань. Убачаю в усьому тому, що діється в країні, і нашу з вами вину, бо продаємося за гроші, гречку, ковбасу, а затим нарікаємо: мовляв, не тих обрали. Тож дивімось тепер уважно, за кого голосуватимемо! Бо всі ми, прості люди, хочемо одного: жити, а не виживати. У теплій хатинці, щоб грошей було вдосталь, не бути тягарем для дітей, бо їм теж нелегко у цей нестабільний час. Хочемо, щоби владці не відверталися від народу, жили його потребами та інтересами. Товстосуми, навчіться допомагати тим, хто цього справді потребує, не гребіть усе собі. На той світ усе одно всього не заберете. А за добрі справи люди довіку про вас пам’ятатимуть і дякуватимуть.

Наталія ЖДАНОВА.

с. Вересоч Куликівського району

Чернігівської області.

Нещодавно в нашому селі сталася радісна подія — 80-річчя школи. Це було чудове свято, яке додало до мого буденного життя позитивних емоцій. Талановиті мудрі вчителі та учні довели, як сильно вони люблять Україну. Особливо мене схвилював момент, коли в залі пролунало дзвінке дитяче багатоголосся: «Ми хочемо миру!». Моє старече серце тоді краялось від неспокою за долю цих дітей. Хочу звернутися до Президента: «Петре Олексійовичу, дослухайтесь до голосу і бажань дітей. Не розвалюйте Україну, не розкрадайте і не давайте робити це іншим. Розбудовуйте її. Нехай вона живе, квітне з її працьовитими, чудовими людьми, обдарованими дітьми. Досить гребти і красти. Потурбуйтесь нарешті про державу та її народ».

Галина НАЗАРЕНКО.

с. Берестове Бердянського району

Запорізької області.

Дуже хочу, щоби просту людину влада почала нарешті цінувати, більше уваги приділила розвитку села, а не провадила політику його знищення, прикриваючись реформами на догоду МВФ. Адже ми аграрна держава, навіщо ж вигадувати щось нове, якщо можна зберегти і примножити рідне й дороге серцю кожного українця. Тримаймось за власну землю, власні традиції. Це наше майбутнє, це наше природне джерело енергії, сили, здоров’я. Як хочеться, щоб усе в нас із вами було гаразд. Щоб мали радість від дітей, онуків, від влади, гарної погоди, високих урожаїв і достатку в сім’ях!

Галина ЗАБОЛОТНЯ.

с. Любимівка Солонянського району

Дніпропетровської області.

А хата пахне медом і узваром,

А в хаті казка спить на рушнику.

І кетяги калини, наче жаром,

Вже зігрівають дідуха в кутку.

Духмяний горщик виглядає з печі,

Кутю несе господар і вино.

І дітвора на покуті щебече,

Святвечір тихо стукає в вікно.

Лідія НОВИКОВА.

м. Київ.