Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• Слово — вченому

Помірні хвилювання не завадять

Євген ЗАЇКА.

Міжнародна група науковців довела: стрес малими дозами корисний для здоров’я. Вони дійшли висновку, що цей чинник, який раніше вважався небезпечним, має позитивний уплив на організм людини, робить нас сильнішими і витривалішими.

ЗОКРЕМА, фахівці запевняють, що без помірних стресів продуктивність роботи головного мозку знижується. А завдяки емоціям цей орган активізується, вишукуючи щораз нових шляхів для вирішення проблем.

Щоправда, позитивна дія стресу залежить від його рівня, частоти й тривалості. Приміром, значна кількість сильних переживань виснажує та, навпаки, провокує розвиток різних хвороб. А якщо людина періодично опиняється в незначних стресових ситуаціях, то це, так би мовити, норма, передбачена біологією.

Наведу приклад людиноподібних предків, які перебували в постійній небезпеці через диких тварин та негоду. Вони ніколи не жили в ідеальних умовах. Нервова система й психіка адаптувались до цього. Завдяки такому досвіду клітини нашого організму запрограмовані на долання наслідків сильних переживань та вирішення проблем. Людина влаштована так, щоб рухатись уперед, нервувати, але досягати успіху.

На тлі помірного стресу відбувається не тільки активізація роботи головного мозку, а й продукування так званих гормонів стресу. Все це змушує організм працювати в режимі посилення. У такий спосіб відбувається тренування, зокрема, роботи нервової системи, а відтак ми стаємо менш вразливими перед наступними знегодами. Тоді як непідготовленість до таких ситуацій робить нас вразливими, через що потерпає імунітет, а згодом і окремі органи.

До речі, стресостійкість має сезонну залежність. Найбільше ми вразливі до дії стресів навесні, коли організм потерпає від нестачі вітамінів — у раціоні й через часті застуди. Тоді як восени можемо посилено тренуватись, долаючи нові прикрощі.

Додам, що стрес може бути комунікативний (мова про стосунки між людьми), предметний (виробничі питання) й фізичний (на тлі докладання фізичних зусиль). Залежно від індивідуальних особливостей, кожен із нас навіть любить час від часу долати стресові ситуації різного типу.

Той, хто схильний до комунікативного стресу, регулярно влаштовує сварки. Є люди, налаштовані на фізичний стрес, тоді вони із задоволенням вирушають, скажімо, у тренажерну залу чи на тривалий велопробіг. А при схильності до предметного стресу ми регулярно шукаємо можливості для саморозвитку.