Соняшник № 732

Наш куточок для синів і дочок

Куточок підготувала Олена КОЩЕНКО.
Малював
Олексій КОХАН.

• Це цікаво

Її величність анестезія

Сучасним людям важко уявити, що колись у медицині не існувало знеболювальних засобів. Проте й тоді люди хворіли, у них боліли зуби…

ВІКАМИ лікарі безуспішно шукали болезаспокійливі засоби.

Якось 1275 року іспанський лікар Раймунд Луллій під час хімічних дослідів добув летку легкозаймисту речовину, яку назвав «солодким купоросом». Через три століття лікар швейцарського походження, відомий як Парацельс, дав курям подихати «солодким купоросом» і помітив, що птахи заснули й не відчували доторкання. Парацельс, як і його попередник Луллій, не проводив експериментів на людях. Як і німецький хімік Фробеніус, який 1730 року дав цій речовині її сучасну назву — ефір, що з грецької означає «небесний». Однак з’ясували знеболювальну властивість ефіру аж через 112 років.

…Якось молодому американському лікарю Кроуфорду Лонгу спало на думку спробувати застосувати «ефір, що заколисує», в своїй практиці. Якраз студент медшколи, в якій лікар викладав, Джеймс Венебел, мав дві невеликі пухлини під нижньою щелепою, яких волів позбутися, проте дуже боявся операції. Лонг запропонував юнакові вирізати їх під дією ефіру. Венебел погодився, і 30 березня 1842 року відбулася перша в світі успішна безболісна операція.

Проте Лонг чомусь не став поширювати цю новину серед колег. А тим часом у грудні 1844-го зубний лікар Хорас Уеллс, добре начуваний про «ефір, що заколисує», щоби збагнути дію речовини на організм, наважився випробувати її на собі. Уеллс попросив друга-стоматолога Джона Ріггса вирвати йому зуб мудрості, що сильно непокоїв. Експеримент удався.

Окрилений Уеллс оприлюднив відкриття, влаштувавши публічний показ видалення зуба. Проте дав замалу дозу газу. Тому, коли виривав зуб, пацієнт голосно закричав. Глядачі залишили показ, обізвавши Уеллса вискочкою-шарлатаном.

Майже через два роки інший стоматолог, американець Вільям Мортон, безболісно вирвав хворому зуб, давши йому подихати ефіром — тією самою речовиною, яку використав Лонг 1842-го. Але на відміну від Лонга цей лікар затим ще й організував публічний показ знеболювальної дії ефіру вже під час хірургічної операції, яку виконав колега-хірург Джон Уоррен. 16 жовтня 1846 року в корпусі Бостонської лікарні при велелюдному натовпі Мортон дав попередньо подихати парами ефіру 20-річному друкареві Едварду Ебботу і з поклоном сказав Уоррену: «Ваш пацієнт готовий». І той спокійнісінько провів операцію на шиї в пацієнта — видалив тому пухлину під нижньою щелепою. А закінчивши, виголосив: «Панове, це не обман». Успіх операції мав епохальне значення. Звістка про це незабаром облетіла Америку та Європу. Ця дата вважається датою народження анестезіології.

З часом анестезіологія стала самостійним розділом медицини. А саму анестезію як дуже помічний засіб із вдячністю нарекли «Її королівською величністю всієї медицини». З’явилися місцеві знеболювальні препарати. При цьому виді знеболювання використовують анестетики, під дією яких пацієнт залишається у стані цілковитої притомності, а знеболюють, або позбавляють чуття, лише якусь частину його тіла. Сьогодні стоматологи здебільш застосовують місцеву анестезію, коли лікують зуби чи ясна, а хірурги вдаються до неї у разі незначних операцій та знеболювання травмованих місць. Нині вже анестезіологи беруть участь у приготуванні пацієнта до операції. Вони проводять наркоз, використовуючи складне обладнання та комбінацію анестетиків — суміш кількох хімічних речовин і кисню. Багато хворих можуть навіть не знати, що лікар застосував анестезійні гази, бо їх часто подають лише після внутрішньовенного введення знеболювального препарату.