Добрий господар

Правила вибору насіння

ДОСВІДЧЕНИМ городникам підказує багаторічний досвід, що садити, де і скільки, аби і собі вистачило, і поділитися було чим, та й щось новеньке «випробувати». А початківцям попервах важкувато визначитися, скільки і яких овочів потрібно.

Варто все врахувати: склад сім’ї, віддаленість ділянки, родючість ґрунту і навіть смакові вподобання рідних. З досвіду ведення домашнього господарства кожна господиня приблизно знає, скільки за рік з’їдається різних овочів і картоплі.

До групи основних овочевих культур належать коренеплоди (морква, буряки); група пасльонових — томати, перець, баклажани; гарбузові культури — кабачки, огірки; різні капустяні — білоголова капуста, цвітна, броколі, пекінська.

Іншу групу складають зеленні й пряноароматичні рослини, яких потрібно небагато, але краще, коли зелень буде зі своєї грядки і завжди під рукою.

Обсяг вирощуваних овочів складається з тих, що призначені для споживання у свіжому вигляді, й тих, які підуть на домашні заготовки і зберігання. Врожайність культур залежить від родючості ділянки, кліматичних особливостей зони, умінь і навичок самих городників. При цьому варто зауважити, що овочі можна виростити практично скрізь, потрібно тільки постаратися.

Можна легко вирахувати необхідний обсяг і суто статистично, спираючись на норми харчування від МОЗ, згідно з якими за рік людина повинна з’їсти 25-38 кг капусти, 25-35 кг томатів, 7-10 кг моркви, 6-10 кг буряків, 9-13 кг огірків, 9-13 кг цибулі і часнику. А також 19-26 кг інших овочів, зокрема перцю, кабачків, зеленого горошку, пряних і зеленних рослин.

Коли визначилися з культурами, можна братися до планування ділянки.

У городників-початківців голова йде обертом від пропозицій на ринку насіння. А тут ще виникають запитання, наприклад, чим сорт від гібрида відрізняється?

Гібрид — це теж сорт, але отримують його від схрещування мами-тата щорічно. Повторити в домашніх умовах не вийде: немає предків, а нащадки від зібраного насіння, як діти і внуки в одній сім’ї, і в бабусю, і в дідуся, і ще в кого-небудь вродяться. Це захист селекціонерів від злодійства, з одного боку, а з іншого — гібриди зазвичай урожайніші, з підвищеною стійкістю до шкідників і хвороб.

Багато культур у захищеному ґрунті вже давно вирощують тільки з гібридів (огірки, томати), чимало їх і у відкритому ґрунті — капуста, томати, кабачки; з’явились також гібриди перцю, баклажанів та інших культур. Якщо плануєте збирати своє насіння, то необхідно вирощувати тільки сорти без значка F1, який ставлять у гібридів у назві сорту.

Вибирати сорти потрібно за сукупністю різних ознак.

Чим більше таких, що збігаються з вашими бажаннями і планованим використанням у поєднанні з властивостями стійкості та скоростиглості, тим краще. Так, на півдні потрібні сорти не тільки ранні, а й пізні (вегетаційний період дозволяє), але самі сорти при цьому мають бути посухостійкими, витримувати спеку і засоленість ґрунтів, а також протистояти найбільш небезпечним хворобам. У північних регіонах необхідні сорти холодо- або навіть морозостійкі, ранньостиглі, стійкі проти хвороб, характерних для цієї зони.