Березень

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.
Малюнок Валентини ПРОТОПОП.

• Дивлюсь я на небо

Чарівні Ясла

Володимир БЕЗУГЛИЙ,

астроном-аматор.

«ЛЮТИЙ зиму видуває, а березень її ламає» — влучно мовить народне прислів’я. Ще б пак: першого весняного місяця Сонце зігріває наші широти лише за рахунок збільшення своєї полуденної висоти над обрієм приблизно вдвічі, а на Півночі України — навіть у два з лишком рази інтенсивніше, ніж у грудні. У день весняного рівнодення, 20 березня, головне світило нарешті перетне небесний екватор, щоб протягом шести найближчих місяців повернути довгоочікувані усім живим заборговані за попередні півроку чималі кількості свого світла та тепла.

Місяць:

повня — у ніч із четверга, 1-го, на п’ятницю, 2 березня;

в останній чверті — у п’ятницю, 9 березня;

новий — у суботу, 17 березня;

в першій чверті — у суботу, 24 березня;

знову повня — у суботу, 31 березня.

Кінець минулого року та початок нинішнього, за великим рахунком, не були сприятливі для спостережень видимих неозброєним оком планет. Проте з приходом календарної весни цій несправедливості буде покладено край. Першим відзначиться найкращим у поточному році двотижневим періодом вечірньої видимості найближчий до Сонця Меркурій. Із 5-го по 18 березня невловиму планету можна щоденно бачити на тлі вечірньої заграви низько над західною ділянкою горизонту, найліпше — від 45 хвилин до години з чвертю після заходу Сонця. Досить рідкісною сприятливою особливістю цього періоду буде перебування неподалік Меркурія чудового орієнтира — неперевершеної за блиском Венери, котра в цей час пересуватиметься на тлі далеких зір майже паралельним курсом трішки ліворуч і нижче над обрієм. Планети матимуть вигляд найяскравіших зореподібних світил своєї частини небосхилу, проте слід мати на увазі, що за блиском Меркурій значно поступатиметься і до того ж щодень поступово слабшатиме.

Також у березні розпочнеться черговий сприятливий п’ятимісячний період видимості найбільшої і наймасивнішої планети Сонячної системи — Юпітера. Друге за яскравістю після Венери зореподібне світило нині у невиразному зодіакальному сузір’ї Терези. Поки що велетня можна бачити лише у другій половині ночі, при цьому найкращий час для спостережень, коли планета стоїть на максимальній висоті над південною ділянкою небо­краю, настає перед світанком. Просторова відстань до «царя планет» щоденно зменшуватиметься, завдяки чому поступово зростатиме його золотавий блиск. Над ранок 7 березня поблизу Юпітера розташується щербатий диск Місяця.

Особливістю березневого зоряного неба першої половини ночі є різкий контраст між його західною половиною, всіяною численними різнокольоровими «діамантами» «зимових» сузір’їв, та навдивовижу темною східною, котру в цей час займають сузір’я «весняні». Останні можуть похизуватися тільки трьома яскравими зорями, ототожнити які допоможе знайомий чи не всім ківш Великої Ведмедиці, що з наближенням півночі підійматиметься до зеніту. Продовження уявної плавної кривої, проведеної через трійку зір ручки ковша у протилежний від його черпака бік, вкаже на блискучий жовтогарячий Арктур та ще далі — на блакитно-білу зорю Спіка. Своєю чергою пряма, що є продовженням у південному напрямку стінки черпака ковша, суміжної з його ручкою, пройде через також блакитно-білий Регул, котрий позначає праву нижню вершину великої трапеції, утвореної найпомітнішими світилами зодіакального сузір’я Лев.

У лютневому огляді йшлося про розсіяні зоряні скупчення, на які особливо багаті «зимові» сузір’я. Проте видатні представники цього класу небесних об’єктів присутні й серед «весняних» зоряних «країн». Одне з найкрасивіших, Ясла (англійці його ще називають Бджолиний Вулик), належить непримітному зодіакальному сузір’ю Рак, яке близько середини першої половини ночі перебуває високо у південній половині небесного склепіння. Хоча для неозброєного ока за найсприятливіших обставин спостережень це скупчення має вигляд усього-на-всього невеличкої ледь помітної світлої туманної плями, його запримітили ще в стародавні часи, називаючи «маленькою хмаринкою» чи «туманною зорею». Справжню ж його природу понад 400 років тому з допомогою свого недосконалого телескопа відкрив італійський учений Галілео Галілей, котрий у захваті від неочікуваного видовища буквально не знаходив слів, щоб повною мірою передати всю чарівність побаченого… Нині почуттями Галілея може перейнятися будь-хто, якщо скористається біноклем чи зоровою трубою. Шукати Ясла слід дещо праворуч і нижче середини уявної лінії, яка сполучає Регул та розташовану на північний захід від нього найближчу пару яскравих зір Кастор і Поллукс, головних у зодіакальному сузір’ї Близнюки. Просторова віддаль до скупчення становить близько 550 світлових років, а вік його світил, як і у Гіад, — приблизно 600 мільйонів років.

Увечері 20 березня Сонце перейде із зодіакального знаку Риби (Pisces) у зодіакальний знак Овен (Aries).