А Шотландія — протиВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Перший міністр Шотландії відмовилась підписувати
законопроект про Brexit. Докладніше... Назад Відмову
Ніколи Стерджен спровокувала заява прем’єр-міністра Терези Мей про те, що
Лондон не піде на поступки Шотландії, Уельсу та Північній Ірландії, які
стурбовані тим, що втратять свої повноваження після виходу Великої Британії з
ЄС. Тим часом Європейська рада вже дала згоду на перехід до другого етапу
переговорів щодо Brexit. Також уже названо точну дату виходу країни з ЄС — 29
березня 2019 року, що буде закріплено в законодавстві.
Запитають у народу ШВЕЙЦАРІЯ. Оголошено загальнонаціональний референдум із питань
податкової політики держави. Докладніше... Назад На
опитування 4 березня буде винесено законопроект — питання про те, чи має право
країна і надалі збирати податки з громадян. Прямий федеральний податок та ПДВ є
найважливішими джерелами доходів федерального уряду і становлять дві третини
всіх доходів. Однак на сьогодні право на стягнення цих податків обмежене до
2020 року. Якщо швейцарці підтримають цей законопроект, то держава отримає
право стягувати податки у звичному не обмеженому режимі з 2021-го до кінця
2035-го.
КонтрвідповідьСША. У сенаті відродили Спостережну групу НАТО для стримування
російської агресії. Докладніше... Назад Нині
її формування ініціювали лідер республіканців у сенаті Мітч Макконнелл і лідер
демократичної меншості Чак Шумер. У повідомленні значиться: «Спостережна група
має стати важливим інструментом для зміцнення НАТО в настільки критичний час,
коли Росія демонструє здатність не просто погрожувати і зазіхати на НАТО, а й
сіяти хаос, дезінформацію, а також згубно впливати на саме серце західних
суспільств».
Резонансне вбивство СЛОВАЧЧИНА. Єврокомісія взялась за розслідування можливого
незаконного використання субсидій із бюджету ЄС у цій країні. Докладніше... Назад Саме
це називають найімовірнішою причиною вбивства 27-річного журналіста Яна Куціяка
у власному будинку за 50 км од Братислави. Він проводив розслідування щодо
податкового шахрайства бізнесменів, пов’язаних із правлячою партією, і заявив
про їхню можливу участь у махінаціях італійського мафіозного синдикату
«Ндрангета». Через інформацію про зв’язки з членом італійської мафії вже йдуть
у відставку секретар урядової ради безпеки Вільям Ясан і помічниця
прем’єр-міністра Словаччини Марія Троскова.
Удар по автопромисловостіУ НІМЕЧЧИНІ прийняли рішення про заборону дизельних автомобілів у
містах. Докладніше... Назад Інші
країни теж уже заявили про такий намір. Глобальна реакція на автомобілі з
дизельними двигунами виникла ще в 2015 році після того, як концерн Volkswagen
визнав фальсифікацію результатів американських випробувань вихлопних газів,
призначених для обмеження викидів твердих частинок та оксидів азоту, які
викликають респіраторні захворювання. Заборона на батьківщині сучасних
автомобілів є ударом для автопромисловості. Відповідна ухвала Верховного суду
може суттєво вплинути на вартість 12 мільйонів автомобілів на найбільшому
авторинку Європи.
Лютує голодУ ПІВДЕННОМУ СУДАНІ понад половина населення потерпає від голоду. Докладніше... Назад Громадянська
війна між народами нуер та дінка, що розпочалася після невдалого військового
перевороту в грудні 2013 року, призвела до того, що нині майже шість мільйонів
населення цієї африканської країни потерпає від сильного голоду. Без негайних
дій гуманітарна катастрофа може набути ще більших масштабів, зазначається в
заяві ООН. Тим часом із необхідних на екстрену допомогу в 2018 році 1,3
мільярда євро організації вдалося зібрати від міжнародної спільноти поки що
лише 5,5 відсотка.
Неділя — для душіПОЛЬЩА. Набув чинності закон про обмеження торгівлі в неділю. Докладніше... Назад Ухвалений
сеймом закон є результатом більш як півторарічних компромісних переговорів
влади країни і католицької церкви, яка прагне, щоб неділя була у людей для душі
і Бога. Впроваджуватиметься він поступово. Так, цього року торговельними будуть
перша і остання неділі місяця, з 2019-го торгувати дозволять тільки в останню
неділю місяця. А починаючи з 2020-го торгівля буде заборонена у всі неділі.
Крім останньої перед Різдвом та Великоднем — тоді можна буде торгувати до
14:00.
|
Версія для друку На головну Замість європейського - африканський Олена КОЩЕНКО. Уряд
похвалився черговою «перемогою»: від початку року прожитковий мінімум в Україні
зріс із 1624 до 1700 гривень. Будь-яке підвищення, звичайно, — добра новина.
Втім… Чи пробував хтось із можновладців бодай місяць прожити виключно на
визначену ними для народу суму? ПРОЖИТКОВИЙ
мінімум, як зазначають експерти, хоч і абстрактний, але дуже важливий
суспільний показник. Адже саме до нього сьогодні «прив’язані» всі понад 80
видів виплат і допомог соціально вразливим верствам, яких у країні добрих дві
третини населення. Втім, розмір уже «покращеного» мінімуму, відповідно до якого
межа виживання для людини становить «аж» 56 гривень на добу, не радує. Ця сума
абсолютно відірвана від життя. І, за великим рахунком, є міжнародною ганьбою
для України. Бо ледь перевищує визначений Всесвітнім банком поріг абсолютної
бідності — 1,9 долара на добу, що еквівалентно 1621 гривні на місяць. Між іншим, і
мінімальна пенсія, яку в нашій країні отримують понад 80% людей на заслуженому
відпочинку, іще менша — 1373 гривні, тож багатьом громадянам доводиться
обходитись 45 гривнями на добу… Усе це свідчить про те, що сьогодні мільйони
громадян у державі перебувають у безпросвітних злиднях. Саме такий поки що
вбачається соціальний наслідок реформаторської діяльності — предмета особливої
гордості уряду Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Щоправда,
урядовці час від часу люблять «погратись» у співчуття до народу, критикуючи
чинні розміри прожиткового мінімуму, мінімальних пенсій і зарплат.
Пригадується, у 2016-му в одному з інтерв’ю міністр соціальної політики Андрій
Рева заявив, що прожитковий мінімум має становити щонайменше 3,5 тисячі
гривень. Відтоді економіка країни і добробут людей не підвищились, а зовсім
навпаки. На думку експертів, з урахуванням інфляції та росту цін і тарифів
населення збідніло щонайменше вдвічі. Тож і розмір тоді пропонованого Ревою
реального прожиткового мінімуму має подвоїтись. Хоча загальновідомо, що у
держави з кризовою економікою не знайдеться стільки реально підкріплених ВВП
грошей. Ну хіба що можна увімкнути на повну потужність друкарський верстат,
спровокувавши гіперінфляцію. Тим часом
урядовці розказують народу, що, мовляв, саме зростання ВВП дозволило їм нині
підняти прожитковий мінімум. Та невже? Щось цього не помітно. Натомість
останніми роками навіч постійний і неухильний ріст споживчих цін абсолютно на
все. А саме останні у співвідношенні до купівельної спроможності якраз і є
набагато красномовнішим показником стану економіки, ніж досить абстрактний для
більшості пересічних людей ВВП. Бо пенсіонерку, яка купує у м’ясній крамниці собі
на обід замість шматка свинини чи яловичини курячі лапи або замість свинячих
ніжок на холодець вичищені до блиску обрізки свинячої шкури, мало втішають
повідомлення Прем’єра про зростання економіки на якісь там відсотки за рік. Ще
не так давно «демократичне» за ціною куряче філе наближається до сотні гривень
за кілограм, тому по кишені далеко не всім із тих, кому доводиться виживати на
виплати, прив’язані до прожиткового мінімуму. Що вже казати про таку розкіш для
малозахищених верств, як фрукти, тверді натуральні сири, риба, сало (воно б’є
цінові рекорди — подорожчало впродовж року на 80%), свинина, яловичина… Як відомо,
Закон України «Про прожитковий мінімум» доручає Кабінету міністрів скласти
список харчових продуктів першої необхідності, непродовольчих товарів і послуг,
необхідних людині для життя. А також порахувати, скільки і чого
середньостатистичний громадянин має спожити за місяць, щоб вистачило для
«збереження здоров’я і підтримки життєдіяльності організму». Сьогодні цей
список продуктів, товарів і послуг на «аж» 1700 гривень украй скромний. Якщо
дотримуватися запропонованого урядом меню, то можна дійти висновку, що
громадяни з голоду напевно не помруть, але ходитимуть голодні й обідрані. До
того ж серед необхідних для життя послуг нема медичних і освітніх, які нині
повсюди надзвичайно дорогі, плата за житлово-комунальні послуги… Хоча ще 2015
року Україна ратифікувала конвенцію №117 Міжнародної організації праці «Про
основні цілі та норми соціальної політики», яка зобов’язує кожну країну
враховувати потреби людини на житло, освіту та медобслуговування при
встановленні прожиткового мінімуму. Однак реалії
повсякдення засвідчують: що навіть про вищеназвані гроші, як і про гідне життя,
переважна більшість громадян може тільки мріяти. Люди борсаються, щоб якось
прожити на затверджені ті чи інші мінімальні виплати. Між іншим,
який сьогодні прожитковий мінімум у європейських країнах і загалом у
цивілізованому світі? Обмежуся вибірковими цифрами у доларовому еквіваленті.
Так, у США для працездатних громадян він становить 1500, для пенсіонерів — 620.
У Польщі — 225 і 103 відповідно, в Німеччині — 800 і 350, у Канаді — 1322 і
303, Туреччинні — 434... Такий рівень
прожиткового мінімуму, як у нас, в обчисленні на долари мають хіба що
африканські країни. Отже, замість європейського маємо африканський. І в цьому
разі ситуації не рятує навіть те, що збільшувати мінімальну законодавчо
встановлену суму для виживання чиновники планують ще двічі протягом 2018 року:
з 1 липня — до 1777 грн, з 1 грудня — до 1853 грн. Всі ці суми вже давно
морально й економічно у рази застарілі. То де тут, питається, проголошена
урядом «перемога реформ»? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Еміграційний відплив посилиться ЧитатиНАЦІОНАЛЬНИЙ банк оприлюднив маловтішний
прогноз: найближчими роками українці продовжать такими ж темпами полишати
Батьківщину, аби працювати в тих країнах, де їхні руки цінують. За останні два
роки міграція призвела до скорочення працездатного населення на 5-8%. Отже, це
значний удар по українській економіці. Причому еміграційні тенденції
помолодшали: близько 35% — це мігранти до 30 років, тобто молодь. За даними
міністра з питань гуманітарної допомоги і біженців у Польщі Беати Кемпи, в цій
країні перебуває вже понад 2 мільйони українців.
Європа готова давати гроші ЧитатиТОРІК завершилася програма
макрофінансової допомоги, яку надавала Україні Єврокомісія. Останній транш у
розмірі 600 млн євро не перерахували, адже, як пояснили європейці, наша держава
не виконала всіх умов. Однак сьогодні у Єврокомісії позицію змінили, навіть
шкодують про тимчасове припинення співпраці. Вже підготовлено новий пакет
макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярд євро двома траншами по п’ятсот
мільйонів. Звісно ж, за умови виконання всіх вимог, серед яких — резонансне
скасування мораторію на вивезення лісу-кругляку.
Перемога на «газовому» полі ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ НАК «Нафтогаз», суперечка з
російським «Газпромом» щодо транзитного контракту закінчилася на українському
боці. За рішенням Стокгольмського арбітражу, українська сторона домоглася
компенсації у сумі 4,63 млрд доларів за недопоставку погоджених обсягів газу
для транзиту.
Чи припиниться хаос у фармгалузі? ЧитатиРІШЕННЯМ уряду скасовано мораторій на
перевірку аптек, що діяв три роки. Відтепер Держлікслужба має розпочати
проведення планового і постійного контролю аптечної мережі. Й не лише стосовно
виявлення фальсифікату чи дослідження якості медикаментів, а й щодо
встановлення цін на них, котрі, як відомо, вже давно зашкалюють. Натомість
загальнодержавний мораторій на перевірки малого бізнесу чинний.
Гроші фермерам не дістаються ЧитатиЗГІДНО з дослідженням Центру соціального
моніторингу, лише 20,3% малих і середніх сільськогосподарських підприємств,
включно з фермерами, свого часу подали заявку на державні програми підтримки,
що діяли з 2000-го по 2017 рік. Тільки 15,1% були обізнані в питанні й виявили
інтерес хоча б до деяких із них. Такий результат пов’язують із цікавим
фактором: майже половина респондентів не вірить у механізм державної підтримки.
Як і нема довіри населення до держави загалом.
Земелько, свята земелько... ЧитатиУКЛАДЕНО рейтинг «Топ-100 латифундистів
України». Компанія «Кернел» визнана найбільшою — її земельний банк дорівнює
604,5 тисячі гектарів. Власник — екс-член Партії регіонів А. Веревський. Ця
компанія — найпотужніший у світі виробник і експортер соняшникової олії. На
другому місці з 570 тис. га — найбільший агрохолдинг у Євразії
«Укрлендфармінг», котрим володіє О. Бахматюк. Сфера діяльності компанії —
вирощування зернових, великої рогатої худоби, виробництво яєць і яєчних
продуктів, дистрибуція техніки, добрив і насіння.
Тінню — по Пенсійному фонду Читати30 МІЛЬЯРДІВ гривень — саме такою
величезною сумою обраховуються збитки ПФ за минулий рік. Їх спричинила тіньова
зайнятість населення: без оформлення трудових відносин, згідно зі звітом Фонду,
працюють 23,1%, або 3,7 млн осіб. «Тіньовиків» у сільському господарстві 42,7%,
у торгівлі — 19,6%, на будівництві — 15,7%, у промисловості — 5,3% та
транспортній галузі — 3,3%.
У «зеленій» зоні ЧитатиУКРАЇНА стала 155-ю країною — членом
Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA). Глава
Держенергоефективності Сергій Савчук зазначив, що це великий крок на шляху до енергомодернізації
нашої країни в руслі світових трендів та переході до перспективних
відновлюваних джерел, котрі поступово, але невпинно замінюють традиційні.
Домашнє насильство і байдужі свідки ЧитатиУ
НАШІЙ державі від сімейного свавілля і рукоприкладства щороку страждає близько
3 млн дітей. Такі дані оприлюднила Національна поліція. Як відомо, із січня
цього року набув чинності закон про протидію домашньому насильству, що захищає
права не лише подружжів, а і скривджених дітей. «Терміновим заборонним
приписом» поліцейські можуть заборонити кривдникові проживати в одному
приміщенні з потерпілим, навіть якщо це власність першого. Проте рівень
сімейного насильства залишається високим. Певною мірою цьому сприяє суспільна
ментальність. Побиті дружини рідко скаржаться на чоловіків. А про скривджених у
сім’ї дітей годі й казати. Українець, чуючи плач сусідських дітей за стінкою,
навряд чи викличе поліцію. Тоді як це напевно зробить француз, американець,
німець та канадець.
|