Добрий господар

Деревний попіл: цінне добриво, і не тільки

СПРАВДІ, він ще й відіграє суттєву роль у розкисленні ґрунту, поліпшує його структуру, сприяє засвоєнню рослинами мікроелементів, захищає їх від шкідників.

Деревний попіл — це своєрідний концентрат калію, фосфору, кальцію, а також заліза, цинку, магнію, марганцю. При цьому слід враховувати, що калій і фосфор перебувають у легкодоступній для рослин формі. У той же час попіл практично не містить хлору, якого дуже не люблять картопля, огірки, помідори, капуста, смородина, виноград.

Кальцію міститься найбільше в деревному попелі листяних порід, особливо велика концентрація його в попелі берези (близько 35%).

Це добриво поліпшує кислі, глинисті, суглинні, сірі лісові й заболочені ґрунти. Крім того, воно сприяє швидшому розвитку земляної мікрофлори. Сприятливий уплив деревного попелу триває протягом трьох-чотирьох років.

Під овочеві культури доза внесення цього добрива становить 100-150 грамів на квадратний метр, а під картоплю достатньо 60-100 грамів. Для бобових культур норма внесення має бути трохи вища — 150-200 грамів. Висаджуючи розсаду, в кожну лунку доцільно всипати півтори ложки попелу, це приблизно 8-10 грамів. Годиться він і для підживлення рослин. Для цього необхідно 300-500 грамів деревного попелу розвести у воді.

Під малину, смородину, аґрус, плодові дерева, а також під суницю деревний попіл можна вносити як восени, так і навесні з розрахунку 100-150 грамів на квадратний метр площі саду. Застосовуючи його як добриво, хороших результатів досягають, поєднуючи з торфом. Досягається подвійний ефект: підживлення ґрунту і його розкислення.

Не рекомендується вносити попіл у ґрунт у сумішах із суперфосфатом, фосфоритним борошном, оскільки перший перешкоджатиме засвоєнню рослинами фосфору. Не варто сполучати попіл із сульфатом амонію, курячим послідом, які при цьому будуть втрачати азот. З тих же причин не годиться вносити вапно разом із деревним попелом, або ж застосовувати останній після вапнування ґрунту.

Помічний попіл і в боротьбі з хворобами та шкідниками рослин. У цьому разі існує два способи його використання: обпудрення культур або ж обприскування розчином. Розчин готується так: 300 г попелу розводять у 2-3 літрах води, півгодини кип’ятять, а потім настоюють протягом 4-6 годин. Після цього додають 30-40 г господарського мила, доводять об’єм до 10 літрів, проціджують і обробляють культури. Такий засіб дієвий проти борошнистої роси смородини, аґрусу, огірків. При виявленні на полуниці ознак зараження сірою гниллю кущики необхідно обпудрити попелом з розрахунку 10-15 г на одну рослину. Два-три таких обпилення, і сіра гниль пропаде.

Як бачите, деревний попіл — цінне добриво, але використовувати його треба вміло. Непоправну помилку робить той, хто відразу після того, як вибере попіл із печі, розсіює його на грядках, або зсипає на купи, щоб дощ розмив по городу. Попіл необхідно зберігати сухим, а потім, дозуючи, вносити в ґрунт під певні культури. До речі, його можна додавати і в компост, тим самим збагачуючи останній калієм, фосфором та іншими не менш цінними мікроелементами.