|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Вирощуємо розсаду перцю ЦЮ КУЛЬТУРУ вирощують через розсаду, тому що вона має досить довгий вегетаційний період. Для перцю пікіровка не обов’язкова, оскільки регенерація кореневої системи відбувається надто повільно. З огляду на цю властивість, перець краще сіяти відразу в окремі стаканчики (найкраще брати 0,5 л) по дві насінини в кожний. У подальшому слабку рослину видаляють. Для отримання дружних сходів температура ґрунту має бути в межах 25 — 30ОС до моменту появи сходів, а ґрунт постійно зволожений. Коли з’явились масові сходи у фазі добре розвинених сім’ядоль, допускається зниження температури до 15-18ОС на один-два дні. Надалі краще підтримувати оптимальну температуру в межах 22-25ОС. Недотримання температурного режиму може звести нанівець усі зусилля. На ранніх фазах розвитку розсада перцю повинна пройти стадію яровизації у вигляді певної суми температур, фотоперіоду та інтенсивності освітлення. Тому дуже благотворно позначається на розвитку рослин додаткове досвічування (тривалість дня не менш як 12 годин). Перець не витримує затінення. Його наслідком може бути витягування розсади, що надалі негативно позначиться на врожаї. Особливо ранні сорти, трапляється, скидають бутони. Бува, що рослини перцю ніби зупиняються і далі не ростуть. Кажуть: «Розсада сіла». Щоб такого не сталось і сіянці розвивалися рівно, необхідне підживлення аміачною селітрою вже у фазі одного-двох справжніх листків. Пропорція: столова ложка на 10 л води. За два тижні до висадження в ґрунт не зайвим буде також підживлення кристаліном або іншим добривом, що містить NPK. Правильно вирощена розсада у віці 55-60 днів має 12-15 справжніх інтенсивно зелених листків, щільне стебло, у висоту сягає 20-25 см. Версія для друку До списку статтей | РОЗСАДНІ клопоти на часі, тож хоча б один матеріал випуску присвячуємо цій темі. Наступного разу поговоримо про основні хвороби тендітних сіянців — кореневу гниль і чорну ніжку. Боротися з ними дуже важко, особливо з першою, тому, аби не допустити загибелі розсади, треба знати, що зумовлює появу захворювання. Ну і, звісно, «вловити» перші ознаки негараздів, щоб ужити відповідних заходів. Звісно, не можемо обійти увагою радісну і важливу подію, яку зараз очікують багато власників домашньої худоби, — появу телятка. Про що насамперед має потурбуватися господар; чому молозивний період є вирішальним для виживання і подальшого здорового існування тварини; як поступово змінювати раціон і які його найкращі складові — ось які вузлики зав’яжемо на пам’ять тваринникові-початківцю. А може, й досвідчені хазяї для себе щось почерпнуть. А пасічник із півстолітнім стажем Леонід Мар’янович Гвяздівський поспішає зі своїми порадами щодо догляду за бджілками у ранньовесняний період. Аякже, він дуже відповідальний, аби не допустити загибелі бджолосімей. Чоловік підкаже, коли виставляти вулики із зимівника на тічок, як провести обліт комах, що невідкладно зробити задля їх благополучного розвитку.
|