Архів
Середа,
7 березня 2018 року

№ 18 (19565)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша поштаВербиченька
  • За рубежем
Перемогли євроскептики і друзі РФ

ІТАЛІЯ. Прем’єр-міністр іде у відставку через провал його партії на парламентських виборах.

Докладніше...
Нарешті є «велика коаліція»

НІМЕЧЧИНА. Соціал-демократи підтримали створення коаліції з правоцентристським блоком Ангели Меркель.

Докладніше...
Македонські пристрасті

У МАКЕДОНІЇ відбуваються масові протести проти перейменування країни.

Докладніше...
Заручники воєнного конфлікту

СИРІЯ. У Східну Гуту прибула автоколона з гуманітарною допомогою від ООН.

Докладніше...
Політичний маневр

ІЗРАЇЛЬ оголосив про готовність до прямих переговорів із Палестиною.

Докладніше...
Криза у верхах загострюється

СЛОВАЧЧИНА. Резонансне вбивство журналіста, який звинуватив уряд у корупції, спровокувало політичну кризу.

Докладніше...
Знову трусонуло

ІРАН. На півночі стався землетрус магнітудою 5,0.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Екологічна панорама

Грибовицьке звалище: небезпека залишається

Олена КОЩЕНКО.

СПЕЦІАЛІСТИ Державної екологічної інспекції у Львівській області провели кризовий моніторинг Грибовицького сміттєзвалища. Вони констатують: якість ґрунтів у зоні впливу полігона істотно погіршилась порівняно з минулим роком. Зокрема, спостерігається збільшення вмісту хлоридів, кадмію, марганцю, свинцю та ряду небезпечних хімічних сполук. Щоправда, якісний стан поверхневих вод залишається незмінним…

Нагадаємо, що на Грибовицькому сміттєзвалищі поблизу Львова, яке займає площу близько 30 га (воно третє за величиною в Європі), у травні 2016 року виникла пожежа, внаслідок якої загинули троє рятувальників та інженер-еколог. Після трагедії звалище закрили. Проте відходи завдають непоправної шкоди довкіллю.

Сьогодні територія всіх сміттєзвалищ в Україні приблизно дорівнює площі Молдови. За всі роки незалежності в державі не було створено жодної екологічно безпечної моделі переробки сміття.

А хто за переробку заплатить?

ЗАПИТАЙТЕ будь-кого, чи підтримує він правильне поводження з побутовими відходами, зокрема сортування сміття? Кожен скаже, що так. Утім, на заваді розв’язання цієї загальнонаціональної проблеми є наша суспільна ментальність. Так, українці хочуть, аби сміття перероблялося, але не готові за це платити, перекладаючи відповідальність на місцеву владу. Це засвідчило нещодавнє соціологічне опитування: 80% українців вибрали саме незмінювані жодними новаціями низькі тарифи за вивезення непотребу. І заявили, що відмовляться платити більше.

Нове укриття на ЧАЕС

АСАМБЛЕЯ інвесторів Чорнобильського фонду «Укриття» назвала нову дату введення у експлуатацію конфайнменту над зруйнованим енергоблоком №4 ЧАЕС. Роботи з герметизації Арки мають остаточно завершитись наприкінці травня 2018 року. Хочеться сподіватись, що так і буде. Адже надії на попередню обіцяну дату — кінець листопада 2017-го — виявились марними. Тим часом члени Асамблеї вже відзначили зменшення рівня радіації на майданчику після насування Арки над укриттям, побудованому у листопаді 1986 року.

Хімічна загроза

ОКУПОВАНІЙ території Донбасу загрожує масштабна екологічна катастрофа у разі невжиття термінових заходів на об’єктах шламонакопичувача 3-ї черги промислових відходів коксохімічного виробництва ТОВ НПО «Інкор і Ко», розташованого поблизу селища Новгородське Донецької області. «Велика кількість опадів та сезонні коливання температури потребують негайного проведення робіт з обслуговування та поточного ремонту об’єктів шламонакопичувача. Проте через злочинну бездіяльність ватажків окупаційної влади ОРДО проведення їх неможливе, оскільки досі відсутні гарантії безпеки з боку окупаційної влади», — повідомила українська сторона Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін.

Рубай, хто може

ЗНАМЕНИТА мисливська резиденція екс-президента Януковича — офіційно Дніпровсько-Тетерівське лісомисливське господарство, а в народі Сухолуччя розташована за шістдесят кілометрів од Києва. Нині ліс там вирубують та розпродають. Громадські екологічні організації вже давно просять владу надати цій місцевості статус національного природного парку. Інакше, небезпідставно побоюються вони, за кілька років там залишаться самі пеньки та згарища. Але чи дочекається цього Сухолуччя?

Біда — короїди і браконьєри

ІЗ РОКУ в рік санітарний стан українських лісів погіршується. За даними Державного агентства лісових ресурсів, площа невідновлюваного усихання ялинників у Карпатському регіоні сьогодні вже сягнула понад 36 тисяч га. Водночас масово сохнуть соснові насадження на Поліссі, де торік було виявлено таких осередків сукупною площею 120 тисяч га… Чи не найголовнішим чинником такого стану називають діяльність жуків-короїдів, які останніми роками, справді, сильно розмножились у вгіддях. Поки що єдиний метод боротьби з ними — вирубка уражених ділянок. Проте, як зазначають екологи, не обходиться і без зловживань. Часом під виглядом боротьби з короїдом вирубують масиви цілком здорових дерев. Що керує такими діями відповідальних осіб, відомо. Жага наживи.

Дніпро стає болотом

ГОЛОВНА водна артерія України — річка Дніпро може перетворитися на велетенське «київське болото». А все через те, що Бортницька станція аерації, що неподалік столиці, вичерпала свій ресурс. Вона має очищувати промислові стоки міста від фосфатів і нафтопродуктів, але її 70-річне обладнання вже відслужило свій експлуатаційний термін і не справляється зі своїми функціями. Тим часом, як застерігають фахівці, узимку на Дніпрі складається ще більш напружена ситуація. Бо під льодом у воді меншає кисню, тож річка важче «сприймає» скиди отруйних речовин. Нині у дніпровській воді поблизу Києва можна знайти мало не всі елементи таблиці Менделєєва. А ще ж річка Либідь, яка впадає у Дніпро, фактично є міським зливним колектором. Туди потрапляють не лише каналізація, а й неочищені стоки з автомийок разом із потужними фосфатами, мастилами та бензином. Бортницьку станцію мають повністю реконструювати до 2025 року, а доти Дніпро в Києві гнитиме, цвістиме та дедалі більше перетворюватиметься на болото.

Погіршує ситуацію й мораторій на перевірки забруднювачів, а екоінспекція за законом може перевіряти лише планово, тобто попереджаючи заздалегідь... Не сприяють чистоті стічних вод на підприємствах і низькі штрафи. Також поглиблює проблему глобальне потепління, що висушує річку. Тож екологи говорять про сумні перспективи — концентрація отрути в Дніпрі тільки збільшується.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Щоб студенти не мерзли
Читати
Обіцяють додати
Читати
I військовим теж
Читати
Ризикуємо програти
Читати
Грипують жорстко
Читати
Смачний експорт
Читати
Спродалися
Читати
Позбавляють себе життя
Читати
Хто ласий до нашого м’яса
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове