Добрий господар

Убережіть троянди од випрівання

ПРИЧИНОЮ невдачі при вирощуванні королеви саду частіше буває не вимерзання за зиму, а випрівання рано навесні. Вже наприкінці березня період спокою у троянд закінчується, і вони готові піти в ріст. Але коренева система ще в мерзлому ґрунті, а брунькам на пагонах бракує тепла і світла.

До цього часу укриття, зроблене восени з гілля, опалого листя, плівки, злежується, ущільнюється і погано пропускає повітря. Кущ гине від надмірної вологості й загнивання. Ось чому треба стежити за таненням землі в саду. Як тільки воно почнеться, розкидайте сніг навколо троянд і поверх укриття. Зніміть плівку.

Через день-другий обережно поворушіть захисний шар гострим кілочком, щоб став повітропроникним. Повторіть це кілька днів поспіль, намагаючись не пошкодити пагони.

Укриття треба знімати поступово, закінчуючи цей процес до настання стійкого весняного тепла без сильних приморозків. На випадок різкої зміни погоди вивільнені кущі злегка вкривають шаром сухої деревної стружки, ялинових гілок. Якщо троянди зимували під ящиками, то на початку відтавання землі їх піднімають, ставлячи на кілочки, аби забезпечити вільний доступ повітря до рослин. Потім за кілька прийомів зимові будиночки розбирають.

Дуже шкодять трояндам і різкі переходи від умов вологості до сильного вітру, пекучого весняного сонця. Тому за рослинами продовжують ретельно доглядати і після зняття захисту. Ґрунт навколо кущів мульчують перегноєм або торфом.

У період відростання пагонів вносять легкозасвоювані азотні добрива, наприклад, слабкий розчин аміачної селітри (10-15 грамів на відро води) або розведений настій коров’яку (1:10).