Архів
П’ятниця,
30 березня 2018 року

№ 25 (19572)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Роздум

Куди рухаємось: до Європи чи Африки?

Микола ПУГАЧ.

м. Суми.

КОЛИ слухаєш виступи депутатів Верховної Ради України та урядовців, створюється враження, що вони й справді турбуються про свій народ, торують шлях до Європи і керуються європейськими цінностями, а коли подивишся на реалії життя — переконуєшся в протилежному.

Ось і черговий виступ Олега Ляшка в статті «Копійками старості не зарадиш», де він закликає владу подолати бідність у державі. В статті правильно порушується питання щодо зубожіння народу. Але від того, що депутати та урядовці закликатимуть одне одного, ситуація не зміниться на краще. Хіба не Верховна Рада ухвалює закони, завдяки яким дозволяється окремим високопосадовцям пограбування пересічних громадян і держави в цілому? То, може, треба вже працювати, а не закликати?

Щороку збільшується прірва між так званою елітою і пересічними громадянами стосовно фінансового забезпечення. Причина цього проста: заробітна плата в державі не збалансована, а її розмір не відповідає трудовому внеску кожного. Без найменшого докору сумління нині встановлюються оклади високопосадовцям по 100-200 тис. гривень, а окремим — по 1-3 млн гривень на місяць. Премії та різні доплати ніким і нічим не обмежуються. Здається, що у владних структурах узагалі не знають або не хочуть знати, що таке заробітна плата в економічному розумінні цього терміну. Як колишній, так і нинішній прем’єри пояснюють призначення таких захмарних окладів тим, що високі зарплати не стимулюватимуть посадовців брати хабарі та красти бюджетні кошти. Як показує практика, можновладці в цих умовах втратили всякий страх, честь та сумління і беруть іще більше, ніж раніше, тобто відповідно до своїх окладів. На мій погляд, розв’язання цієї проблеми лежить на поверхні, потрібно лиш бажання влади. Якби кожен чиновник знав, що якщо він сьогодні вкраде, то завтра сяде до в’язниці, а все награбоване буде конфісковане, він би цього не робив. Але в Україні, на жаль, керують надто «великі» демократи. У результаті в державі формується суспільство на кшталт найвідсталіших країн Африки та Азії, де купка багатіїв володіє казковими статками, решта жебракує.

А від рівня заробітної плати залежить і рівень пенсії. Адже інших критеріїв рівня трудового вкладу кожного громадянина в загальнодержавну скарбничку, крім рівня заробітної плати і трудового стажу, немає.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове