|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Домашні лимони стрічають весну Світлана УСАТЮК. Івано-Франківська область. Фото Ольги Усатюк. НА ПІДВІКОННІ у прикарпатця Любомира Федоляка почало цвісти лимонне дерево. Великі білі квіти наповнюють помешкання солодкими південними ароматами. Чоловік виростив лимон із саджанця, хоча, каже, для висадження згодиться і цитрусова кісточка. Але деревце, яке з неї виросте, почне плодоносити лише через десять років. В іншому разі лимони можна буде зривати вже через півтора-два роки. — Домашні лимони на відміну від магазинних мають тоншу шкірку, — розповідає Любомир Михайлович. — У них ніжний кислуватий смак. Плоди часто великих розмірів. У мене були завважки 600 грамів. Садити лимонні саджанці аматор радить у невеликі горщики діаметром до п’ятнадцяти сантиметрів. До п’ятирічного віку їх доведеться щороку пересаджувати у більші посудини. У горщиках обов’язково має бути дренаж, інакше коріння рослини потерпатиме від надмірної вологості. Гарна суміш для лимона — в однакових пропорціях дернова земля і річковий пісок. Можна придбати готовий ґрунт із нейтральним рН. Деревця добре приживуться на підвіконнях західного та східного боків. А на південній стороні їм не комфортно: рослини перегріваються, листя у них стає білим. Любомир Федоляк не радить переставляти лимони з місця на місце. А ось перебування на свіжому повітрі їм не зашкодить. — Десь у травні, коли стає тепло, виношу свої горщики із лимонами на подвір’я, — каже садівник. — Розміщую їх так, щоб на рослини не потрапляло пряме сонячне проміння. У природних умовах мої лимони можуть перебувати аж до осені, до перших приморозків. У будинку Любомира Федоляка цитрусовим, серед яких ще є мандарини, вже затісно. Чоловік давно мріє спорудити для них теплицю-термос. А поки що ділиться своїми планами, пригощаючи мене пирогом із варення з цитрусових. Варить його з лимонів, апельсинів і гарбузової м’якоті. «Щоб його споживати, можна і про вирощування лимонів у домашніх умовах подбати», — робить висновок чоловік на прощання. Версія для друку До списку статтей | ТРАПЛЯЄТЬСЯ, з якихось причин ви припізнилися з посівною, себто не посіяли вчасно розсаду. Не біда. Якщо зробите все за рекомендаціями нашої дописувачки, яка вирощує майбутні перці, томати, баклажани в пластикових стаканчиках, ваша розсада наздожене сусідську, висіяну в березні. А поряд дамо описання способу одержання ранніх огірків, який перегукується з попереднім. Адже всім хочеться огірочків зі своєї грядки якомога раніше. Відомо, що квочку найкраще садити у квітні — курчата встигнуть добре підрости до осені. Звісно, пташенят можна отримати й із інкубатора, але хіба він обігріє пухнастиків після вилуплення, вбереже від хижаків, навчить розшукувати корм? Тому не прогавте час, коли несучка заквоктала. Потім її потрібно перевірити, чи не зійде з гнізда, а також на наявність паразитів. Цим питанням, а також — як правильно відібрати яйця для насиджування, коли садити квочку на гніздо — буде присвячений один із матеріалів випуску.
|