Соняшник № 734

Наш куточок для синів і дочок

Куточок підготувала Олена КОЩЕНКО. Малював Анатолій ВАСИЛЕНКО.

• Це цікаво

Стібки рiвнесенькі, шов гладесенький...

У краєзнавчих музеях світу можна побачити експозиції одягу. Їх люблять розглядати відвідувачі. І нерідко, коли бачать машинний нитяний стібок на речі, якій щонайменше дві сотні літ, починають сумніватися: «А хіба може таке бути? Тут же машинна строчка…»

ТАК, може. Чомусь вважається, що швейна машина з’явилася зовсім нещодавно — мало не вчора. Так, люди старшого покоління добре пам’ятають, що в хатах ці прилади масово застрекотали лише з середини минулого століття. А втім… У світі швейні машини стрекочуть уже щонайменше 228 років.

1790 року англійський швець Томас Сейнт одержав перший патент на «машину для пошиття чобіт». Вона повністю копіювала метод ручного одержання стібка. Але була надто громіздка і морочлива у користуванні, відтак успіху не мала.

На початку 1830-х бідний кравець із французького міста Сан-Етьєн Бартелемі Тімоньє побудував однониткову машину в дерев’яному корпусі, здатну робити гачком 300 ланцюгових стібків за хвилину. Коли справи пішли на лад, зароблені гроші метикуватий чоловік уклав у побудову першої у світі автоматизованої швейної фабрики у Парижі. Тоді у столиці Франції по-дідівськи вручну трудилися тисячі кравців. Розлючені кустарі обурились: якийсь вискочка відібрав у них роботу! Вони тричі розгромлювали мануфактуру Тімоньє. Зрештою він помер у злиднях.

А майже в той самий час у Нью-Йорку Вальтер Хант — службовець, котрий на дозвіллі любив майструвати, — винайшов швейну машину із вигнутою голкою з вушком на кінчику. Вона пропускала крізь тканину петлю нитки, яку чіпляла друга, утворюючи так званий човниковий стібок. Проте Ханту так і не вдалося отримати патент на свій винахід.

Честь одержання патенту на першу двониткову машину з човниковим механізмом, яка увійшла у вжиток, належить жителю американського штату Массачусетс Еліасу Хоу. Сталося це 1846 року. Проте 1851-го у тих же Сполучених Штатах свою швейну машину запатентував й Айзек Зінгер. Між Зінгером і Хоу розгорілася суперечка про першість винаходу. Суд виграв Хоу, діставши нагоду одержувати відрахування з кожного типу швейних машин, що тоді випускались.

Утім, саме з Айзека Зінгера, який програв суд, і почалася ера швейних машин у світі. Що він зробив? По-перше, запатентував пряму голку з вушком на вістрі, здатну давати безперервний шов двома нитками. Так він зробив машину дуже зручною у користуванні. Крім того, Зінгер витратив 10 днів на подолання трьох конструктивних недоліків у існуючих моделях. Розташував човник горизонтально (нитка перестала заплутуватись); запропонував столик-дошку і ніжку-тримач голки (безперервний шов); забезпечив машину педаллю для приводу ногами (звільнив обидві руки). І по-друге, Зінгер виявився геніальним комерсантом. У тодішній Америці середній річний заробіток становив 500 доларів, а машина Зінгера коштувала 400. Він став продавати її на виплат. До того ж відкрив мережу спеціалізованих магазинів, де водночас пропонував клієнтам із доплатою замінювати старі моделі машин (усіх без винятку виробників) на нові. Все це були нечувані революційні новації, що враз зробили Зінгера головним постачальником машин по всьому світу. Його дітище стало першим дорогим і при цьому масовим товаром. Так, 1913-го у світі було продано 3,5 мільйона машин. Ці антикварні «зінгери», до речі, мають настільки надійний механізм, що й досі подекуди стрекочуть в українських оселях, де живуть бабусі або прабабусі-рукодільниці, яким вони дісталися у спадок.

…Сьогодні вже існують тисячі різновидів швейних машин, у тому числі й спеціальні для пошиву виробів зі шкіри, фетрових капелюхів, ковдр, і для багатьох інших цілей. Швейні машини, так само, як і багато інших домашніх пристроїв, бувають із комп’ютерним керуванням. У них всіма діями допомагає управляти вбудований мікропроцесор. Дані про типи можливих строчок зберігаються у вбудованій пам’яті і обмежуються тільки фантазією розробників та її об’ємом. На ткацьких фабриках уже давно використовується такий тип машин, що значно прискорює пошиття і полегшує працю. І такі промислові машини вже здатні робити 1200 і навіть 1500 стібків за хвилину. Вражає швейний прогрес!