Притримайте ТрампаНІМЕЧЧИНА застерегла США від розірвання ядерної угоди з Іраном. Докладніше... Назад Думка
лідерів ЄС однозначна: це призведе до нової масштабної війни у регіоні…
Напередодні в Ірані пригрозили завдати по США ракетного удару у разі
запровадження Вашингтоном нових санкцій. Але найбільша загроза нависла над
Ізраїлем. Згідно з військово-політичною доктриною Ірану, ця держава має бути
знищена впродовж найближчих 25 років. Як відомо, 12 травня закінчується термін,
відведений президентом США на те, щоб Америка та європейська трійка (Франція,
Німеччина, Велика Британія) змогли домовитися про внесення змін в угоду з
Іраном. В іншому разі Трамп погрожує виходом з угоди.
Третій прихід самодержцяРОСІЯ. Уряд пішов у відставку. Докладніше... Назад Прогнозується,
що нинішній його чільник Дмитро Медведєв не втримає своєї посади. І що
Володимир Путін після інавгурації (а вона відбувалась учора, коли верстався цей
номер газети) назве нового кандидата на пост прем’єра. Його призначення
обговорять на засіданні держдуми. У партії «Єдина Росія» зазначили, що держдума
«безсумнівно, підтримає вибір президента»… 5 травня на всій території РФ
тривали масові акції протесту «Він нам не цар», організовані прихильниками
російського опозиціонера Олексія Навального. Правоохоронцями було затримано
понад 1600 активістів.
Довгоочікувані вибориЛІВАН. Відбулись перші за останні дев’ять років парламентські
вибори. Докладніше... Назад Вони
проходили за новою пропорційною системою, прийнятою після тривалих суперечок і
пошуків компромісів. За 128 депутатських місць вели боротьбу 976 кандидатів,
серед яких рекордна кількість жінок — 111. У Лівані сподіваються, що це дасть
змогу вдихнути нове життя в політичні структури, де еліти не змінювалися з
часів закінчення громадянської війни 1975-1990 років. Наразі ще немає офіційних
результатів. Тим часом великі надії на нинішні вибори покладають незалежні
сили, які прагнуть пройти в парламент. Більшість місць у законодавчому органі
нині належить «Руху майбутнього» на чолі з прем’єр-міністром Саадом Харірі.
Мігранти як виклик безпеціФРАНЦІЯ зробила крок до посилення міграційного законодавства. Докладніше... Назад Національні
збори ухвалили пакет поправок до законів, які регулюють питання міграції та
надання притулку. Зокрема, термін подання клопотання про надання притулку
знижено зі 120 до 90 днів, а їх розгляд надалі триватиме не більше шести
місяців замість 11. Крім того, скорочено час, що виділяється на подачу апеляції
в разі відхилення клопотання. Схвалені нововведення послаблять можливість
отримати притулок, вважають представники гуманітарних організацій. Торік
Франція вперше зареєструвала понад 100 тис. клопотань про надання притулку.
Таку навалу мігрантів у країні називають загрозливою для безпеки країни.
Багатостраждальна провінція АФГАНІСТАН. Знову у східній провінції Хост стався вибух. Докладніше... Назад Там
у мечеті зібрались люди після денних молитов. Зазначається, що її приміщення
використовується також як центр реєстрації виборців для парламентських виборів,
які мають відбутися в жовтні. І що, найімовірніше, це був теракт опозиційних до
уряду сил. Поки що ніхто не взяв відповідальності за напад. Однак
наголошується, що як «Талібан», так і місцева «Ісламська Держава» виступають
проти проведення виборів.
Каталонія вируєІСПАНІЯ. Прихильники незалежності Каталонії знову висувають свого
лідера Карлеса Пучдемона на посаду глави місцевого уряду. Докладніше... Назад Хоч
на сьогодні сам він перебуває під заставною вартою у Німеччині (за позовним
ордером офіційного Мадрида про його екстрадицію), проте парламент Каталонії схвалив
ініціативу, що дає змогу обрати чільника уряду без його особистої присутності…
Глава уряду регіону обирається місцевим парламентом, у котрому нині трьом
політичним силам, що підтримують розрив із Іспанією, належить 70 зі 135 крісел.
Обрати майбутнього главу автономії заважають внутрішні протиріччя прихильників
незалежності.
Не продихнутиПАКИСТАН. Поблизу кордону з Індією температура повітря сягнула +50
градусів. Докладніше... Назад Всесвітня
метеорологічна організація поширила заяву: це світовий рекорд тепла для цього
місяця. Зокрема, найвища температура була відзначена в місті Навабшах в
провінції Сінд, де проживає понад мільйон осіб. Там у тіні зафіксовано +50,50С.
|
Версія для друку На головну Час розсудить Маргарита СИТНИК. |
Вояки
угорського окупаційного війська з радянськими гвинтівками СВТ-40 і місцеві
жителі, зігнані до ями. Фото www.mno.hu |
Торік
в Ужгороді відкрили громадський музей жертв сталінських репресій, створити який
фінансово допоміг угорський уряд. Прикметно, що заклад розмістили у приміщенні
Будинку товариства Олександра Духновича, яке сповідує «неорусинство» (ідея про
окремішність русинів як нації та їхнє право на автономію). Відтак цілком
закономірно головний акцент експозиції (стенди оформлені переважно угорською
мовою) поставлений на репресіях проти угорців, що розпочалися після
встановлення контролю Радянського Союзу над територіями. НАГАДАЄМО факти. Восени 1944 року командування 4-го
Українського фронту, «зачищаючи» тили (війська довго стояли поблизу Ужгорода і
Чопа), інтернувало у трудові табори, за середніми оцінками, 23 тисячі колишніх
офіцерів і солдатів угорської армії, яка воювала на боці вермахту, поліцаїв та
жандармів, а також військовозобов’язаних угорської та німецької
національностей. Цих людей вивезли як військовополонених на примусову роботу
переважно в Україну, Білорусь, Росію, від хвороб та жахливих умов утримання
загинула чверть із них. Проте
історія, як би на ній не спекулювали і як її не називали, насамперед наука.
Звичайно, не можна виокремити, так би мовити, емоційну складову: горе родин, що
не дочекалися своїх батьків, синів, чоловіків, та й самі принципи поводження із
людьми комуністів, як і представників тоталітарних режимів інших країн, не
сприйме і не виправдає жоден свідомий громадянин. Пам’ять постраждалих од
репресій слід належним чином шанувати. Однак угорські активісти, наголошуючи на
провинах сталінського режиму (в яких проглядається антиукраїнський підтекст)
заангажовано оминають події, що передували трагічній осені 1944 року. Письменник
Олександр Гаврош дослідив період угорської окупації Закарпаття 1939—1944 років.
У ті часи прав людини в сучасному розумінні цього поняття не існувало, й угорці
від кривавих політичних тенденцій не відставали, наголошує він. Як свідчать
історичні розвідки, за цих п’ять років од репресій загинуло близько ста тисяч
жителів краю — практично кожен шостий. Не гребувала угорська влада й таким
«універсальним» засобом для упокорення неугодних категорій населення, як
запроторення до трудових таборів, котрі почали створювати ще 1939-го. Не дивно, що
із Закарпаття туди не забирали представників «привілейованих» націй — угорців і
німців, а лише українців, румунів, євреїв, словаків, ромів. Згідно з результатами
післявоєнних підрахунків спеціальної комісії Закарпатської області, на
примусові роботи до Угорщини і Німеччини за етнічним критерієм вивезли близько
71 тисячі місцевих жителів, котрих задіяли головним чином на будівництві
оборонних вузлів і ліній. Кілька років
тому в Ужгороді вийшло друком наукове видання «У рабстві: усні історії
примусових робітників із Закарпаття 1939-1944 років», у якому вміщено спогади
близько 300 очевидців, архівні документи, статті відомих істориків. Зібрані
важливі матеріали шокують не менше, ніж спогади тих, хто пережив сталінські чи
гітлерівські табори. Наприклад, розповідь Івана Пелеха, вивезеного 1943 року:
«Ми втрачали від виснаження свідомість. Над нами був нагляд — солдати зі
зброєю, вони не давали присісти. Уявіть собі, надворі зима, мороз, солдати у
шинелях, рукавицях, шапках, а ми в сорочках, потертих штанах, напівголі, сині,
з лопатами в руках… Вмерти хотілося якнайшвидше. Щоночі з бараків виносили
трупи тих, хто не витримав... Я мріяв долучитись до їхнього числа, але перед
тим хоч наїстися досхочу». Або Юрія Береги із села Келечин: «Немов худобу, у
віжки запрягали людей і змушували тягти ліс, каміння, побутові матеріали». Чи
Петра Гаврилка з Буштина: «У разі непокори проводили «десяткування», тобто
кожного десятого розстрілювали. За виконання норми отримували 400 грамів хліба
на день». Упорядники
цього видання слушно зазначають, що угорська сторона свідомо оминає незручні
факти з минулого Угорщини, до складу якої в роки Другої світової війни входило
Закарпаття. Але від них нікуди не дітися: в угорські трудові табори забрали
втричі більше закарпатців, ніж у сталінські — угорців. І коли про злочини
комуністів проти угорців та німців українським коштом видано фундаментальне
дослідження, то кроків у відповідь поки що нема, як і сподівань на те, що вони
колись будуть зроблені. Навпаки, останнім часом Угорщина висуває різного роду
претензії до України. Що ж, мабуть, у наших західних сусідів варто повчитися —
як позиціонувати себе та просувати свої інтереси. А втім, час розсудить... Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Вперед до диктатури? ЧитатиУ «РАДЯНСЬКОГО» покоління українців,
мабуть, ніколи не зітруться з пам’яті перипетії, пов’язані з набуттям
«прописки». 1994 року це поняття було скасоване, натомість запровадили
реєстрацію місця проживання, яка хоч і дещо спростила життя людям, але всіх
проблем не усунула. Офіс реформи адмінпослуг при Міністерстві економічного
розвитку і торгівлі вирішив змінити процедуру й розробив законопроект, який
правозахисники, без перебільшення, назвали репресивним. За проживання без
реєстрації понад 90 календарних днів громадяни муситимуть платити штраф у
розмірі від 340 до 850 грн, а за бажання зареєструватись там, де особа фактично
не проживає, — 1700 грн. Окрім того, чиновникам хочуть надати повноваження
перевіряти домоволодіння — чи справді там проживають зареєстровані люди (у МЕРТ
заявляють, що це виключний захід та проводитиметься лише за згодою сторін).
Проект документа чекає розгляду Верховною Радою. Судячи з усього, він
проходитиме вкрай напружено.
4200 не буде ЧитатиПРЕМ’ЄР-МІНІСТР дещо «остудив»
президентський оптимізм щодо підвищення мінімальної заробітної плати. За його
словами, уряд не має можливості підняти «мінімалку» до 4200 гривень (із січня
нинішнього року прожитковий мінімум становить 1700 гривень, а мінімальна
зарплата — 3723 гривні). В. Гройсман зазначив, що вона залежить від розвитку
національної економіки і має бути посильною для роботодавців, окрім того, тягне
за собою і бюджетні витрати. А це все треба збалансовувати, що ой як непросто.
Утім, глава уряду висловив сподівання, що нинішнього року середня заробітна
плата може зрости до 10 тисяч гривень навіть без підвищення «мінімалки».
Щоправда, навряд чи це реально для жителів «нестоличної» частини України, та й
не лише їх.
Скільки нашого газу ЧитатиЗА ДАНИМИ «Укртрансгазу», в січні-квітні
газодобувні компанії підняли на поверхню 6,8 млрд кубометрів блакитного палива.
Це стільки ж, скільки й протягом аналогічного періоду минулого року. За цей
період українським споживачам усіх категорій здійснено поставки 14,6 млрд кубів
газу — на 4,3% більше, ніж торік.
Хочуть, щоб ми навели лад ЧитатиГЕНЕРАЛІЗОВАНА система преференцій США дає
змогу безмитно ввозити понад 3 500 видів товарів з України. Однак стало відомо,
що Офіс торговельного представника Америки призупинив пільгу для 155 із них
(деяка продукція харчової, легкої, деревообробної промисловості,
машинобудування, електроприлади). У Мінекономрозвитку заявили, що намагаються
розв’язати виниклу проблему, однак позитивний підсумок діалогу великою мірою
залежить від того, чи ухвалить Верховна Рада законопроект «Про організації
колективного управління», покликаний урегулювати низку питань, пов’язаних із
захистом майнових прав (у США, очевидно небезпідставно, вважають, що у нашій
системі існують серйозні недоліки).
Розбір субсидійних «польотів» ЧитатиЯК ВІДОМО, Мінсоцполітики вирішило зробити
жорсткішими правила надання пільг населенню на оплату житлово-комунальних
послуг. Очільник відомства А. Рева розповів, чим це викликано. За його даними,
минулого опалювального сезону було оформлено субсидії 23,4 тис.
домогосподарствам із будинками площею понад 200 кв. м, 28,5 тис. — із
квартирами більш ніж 120 кв. м. Крім того, допомоги попросили 925 тис. родин, у
складі яких були особи, що декларували повну відсутність доходів (чого не може
бути в принципі). Тобто фактично платники податків «скинулися» на допомогу
цілком заможним і недоброчесним сусідам, що, на думку міністра, несправедливо.
Нарешті схаменулися ЧитатиБОТУЛІЗМ, дифтерія, сказ, правець та малярія
— цими вкрай небезпечними хворобами щороку заражаються сотні українців, й урятувати
їх від смерті може лише введення відповідної сироватки та імуноглобуліну. Однак
досі цих препаратів на національному рівні не закуповували (хворі на ботулізм
торік змушені були по всьому світу шукати вакцину і платити за неї зі своїх
кишень). Чиновники системи охорони здоров’я нарешті змогли організувати
процедуру їх придбання через міжнародні організації. До переліку препаратів
включено 11 номенклатур, нинішнього року на них виділено 40 млн грн.
Не маємо права забути ЧитатиОДНИМ із перших поклав життя за нашу
країну під час Революції гідності білорус Михайло Жизневський, нагороджений, щоправда
із запізненням, званням Героя України. Удома в Гомелі залишилися його хворі
літні батьки та сестра. Загибель Михайла перевернула життя всієї сім’ї.
Старенькі не витримали удару — 8 квітня на 73-му році життя помер Михайло, 4
травня — 61-річна Ніна. З усієї сім’ї залишилася донька. Пам’ятаймо героя,
котрий своєю кров’ю вписав сторінку в новітню історію України.
Насправді все страшніше... ЧитатиЗА ДАНИМИ Міністерства з питань тимчасово
окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, із травня 2014-го по
березень 2018 року від мін та вибухонебезпечних предметів на підконтрольній
території Донбасу загинуло щонайменше 355 цивільних осіб, 1456 дістали поранень
(178 та 1108 у Донецькій області та 177 і 348 — у Луганській відповідно). Однак
це не остаточні цифри, оскільки враховують лише підтверджені випадки. Справжні
дані набагато страшніші.
I знову «велика приватизація» ЧитатиУРЯД затвердив перелік держпідприємств,
які планує продати цього року. Туди увійшло понад двадцять об’єктів: 18 в
управлінні ФДМУ, серед них — п’ять обленерго, а також чотири теплогенеруючих
підприємства. За них хочуть виручити 21,3 млрд грн. Для інформації: надходження
від приватизації позаторік становили 0,19 млрд грн, торік — 3,4 млрд грн із
очікуваних 17,1 млрд грн (так планували два роки поспіль).
|